Ніжний підсніжник – чудовий об’єкт для мистецтва бісероплетіння

Бісероплетіння має тисячолітню історію. Люди використовували різноманітні природні матеріали для виготовлення прикрас: яскраво забарвлене насіння рослин, різноманітні морські камінчики, коштовні і напівкоштовні камені, і, нарешті, – металеві і скляні намистинки.

Стародавня територія нинішньої України вважається царством скляних намист та браслетів: їхня доля при розкопках перевищує дві третини знахідок.

Починаючи з ХІ ст. в Київській Русі одним з найулюбленіших матеріалів для ремесла бісероплетіння були морські та річкові перлини. Їх використовували для оздоблення ікон, жіночого та чоловічого одягу тощо. Пізніше з цією ж метою почали використовувати бісер.

Броварські діти теж дуже цікавляться цим видом стародавнього мистецтва. Тому відкрите заняття у гуртку «Чарівний бісер» Палацу творчості дітей та юнацтва, яке відбулось 20 січня 2020 року на базі Броварського навчально-виховного комплексу, в межах атестаційних заходів, викликало справжній інтерес не тільки у вихованців, а і в членів атестаційної комісії. Для початку керівник гуртка Людмила Ільченко, яка  має великий досвід з навчання такому виду мистецтва, ознайомила дітей з можливостями бісероплетіння. Вона розповіла, що, практично все, що є в природі – квіти, дерева, звірі, птахи може стати об’єктом для мистецьких виробів із чарівних блискучих намистинок.

Назву теми «Виготовлення квітки «Підсніжник» педагог подала у вигляді загадки, проявивши таким чином вже на початку творчий підхід до проведення заняття. Вона також ознайомила дітей з технікою паралельного низання, попутно розповівши декілька цікавих легенд про походження підсніжників, що надало ще й романтичної мотивації їхній діяльності. Беручи приклад з педагога, вже самі вихованці пригадали декілька віршів про підсніжники.

Далі, розібравшись з будовою квітки та кольорами, необхідними для створення виробу, гуртківці підібрали матеріали відповідної фактури і робота прямо закипіла у їхніх руках. Натхненну працю прикрашала ще й пісня «Підсніжник», яку педагог використала як музичний супровід заняття.

Коли діти стомилися, педагог запропонувала їм невелику гру-фізкультхвилинку, яка посприяла відпочинку. Потихеньку-помаленьку на білий світ у дитячих руках з’явилась ціла черенька ніжних білих підсніжників.

Підводячи підсумок, педагог використала час не тільки для аналізу проведеного заняття, а й нагадала дітям, що підсніжник є представником Червоної книги, і звернулась до них як патріотів рідного краю з проханням не рвати даремно рослинки, а охороняти ці тендітні й беззахисні квіти. Адже вони – це краса, а краса, як відомо, врятує світ.