Методична робота ПТДЮ під час воєнного стану
Звіт про методичну роботу Палацу творчості дітей та юнацтва Броварської міської ради Броварського району Київської областіа період воєнного стану за 11.04.2022 по 29.04.2022
В умовах війни керівникам гуртків закладів позашкільної освіти, як ніколи, потрібна фахова допомога та підтримка методичної служби, – поради, як працювати з дітьми під час воєнного стану, як організувати та провести дозвілля та цікаві дистанційні заняття за різними напрямами гурткової роботи.
Якість освіти сьогодні багато в чому залежить від того, наскільки педагог розуміє процеси, що відбуваються з вихованцями, уміє аналізувати, як втрата рідних, вимушене переселення впливають на їхню здатність навчатися. Тому важливо педагогу-позашкільнику добре володіти знаннями щодо надання психологічної допомоги здобувачам позашкільної освіти.
Методичні працівники ПТДЮ за період роботи в умовах воєнного стану з 11.04.2022 по 29.04.2022 підготували та опублікували в соціальних мережах серію освітніх матеріалів та добірок корисних посилань майстер-класів, занять, вебінарів, відеолекцій, відеороликів, мультимедійних презентацій, пізнавальних фільмів, мульфільмів, методичних розробок, навчальних програм, методичних рекомендацій, які є актуальними у роботі педагогів, а саме:
11.04.2022
- Рекомендації (вебінар) «Співпраця психолога та педагога в роботі з дітьми під час війни».
Поради щодо «НАВЧАННЯ ПІД ЧАС ВІЙНИ: НА ЩО ВАРТО ЗВЕРНУТИ УВАГУ».
Широкомасштабні вторгнення росії в Україну так чи інакше торкнулося кожного українця, зокрема і дітей. Хтось опинився в окупації, хтось – у зоні активних бойових дій і змушений переховуватися у підвалах чи укриттях, комусь вдалося виїхати у безпечніші регіони, країни, хтось втратив батьків чи близьких людей, а чиїсь батьки захищають Україну.
Як повідомляє освітній портал «Освіторія», від 14 березня деякі регіони відновлять/ли навчальний процес у дистанційному форматі. Вчителі/-ки почнуть свою роботу в умовах, досвіду роботи в яких вони не мали до сьогодні.
Як працювати у стані війни? Як повернути дітей до навчання? Як відволікти їх від сьогодення? Як говорити про війну і чи говорити взагалі? Ми проаналізували основні рекомендації від дитячої сімейної психологині Світлани Ройз, які вона надала батькам, чиї діти перебувають в укриттях або чиї батьки зараз стоять на захисті України.
Терпіння – це, мабуть, найголовніша порада цього часу. Ви можете зіштовхнутися з проблемами концентрації уваги ваших учнів, дорослішанням, але й одночасним регресом в емоційних реакціях, іграх, поведінці, мові. Крім того, деякі з них можуть стати занадто «прилипливими», а інші – навпаки, колючими та агресивними. Наберіться терпіння і дякуйте, хваліть за будь-яку дію, що вдалася.
Дозвіл на почуття, особливо на тривогу, злість. Кажіть, що злість – це нормально, це одна з емоцій, яку ми можемо відчувати. Проте агресія – це шкода і собі, і оточуючим. Запропонуйте їм вилити свою агресію у крик або у биття подушки. Якщо маєте таку змогу, то запропонуйте позайматися з пластиліном, помалювати.
Пролийте світло на жорстокість. Обговоріть з учнями їхні страхи та почуття. Дайте ім’я страху, а якщо є можливість — намалюйте його. Візуалізація страху — один із найефективніших методів боротьби з ним.
Зупиніть відчуття безпорадності. За можливості залучайте учнів/-ць до різних ініціатив та допомоги іншим. Долучайте їх до кіберініціатив. Деякі з них навіть розроблені у формі гри. Навіть зйомка відео в ТіkТоk — вже великий внесок. Або пост у соцмережах. Дія завжди ефективніша в боротьбі з тривожністю за бездіяльність, а будь-яку дію завжди можна зробити елементом уроку.
Давайте відповіді на запитання, які ставить учень. Відповіді мають бути чіткими та короткими. Учень може запитувати про одне й те саме, заходячи з різних боків. Особливо це стосуватиметься безпеки та війни загалом. Не втомлюйтесь відповідати, допоки він не полишать самі цю тему.
Не соромитися чогось не знати. Якщо з молодшими учнями достатньо поділитися своїми думками стосовно питань, які вони задають, то з підлітками ситуація може бути складнішою. Їхні запитання можуть завести вас у глухий кут. Не соромтеся сказати прямо, що не знаєте відповіді на запитання, спробуйте разом почитати офіційні джерела та знайти відповідь. Подискутуйте з учнями, вислухайте їхні міркування на підняту тему.
Збудуйте машину часу. Запропонуйте своїм учням збудувати чи уявити машину часу, яка здатна перенести вас у різні історичні епохи. Щойно опинитеся там, проаналізуйте разом з учнями, з якими труднощами стикалися люди під час війни. Спробуйте порівняти ваше становище зі становищем та умовами, в яких жили люди в ті часи.
Розповідайте дітям про героїв сучасності. ЗСУ, волонтери, звичайні люди, які роблять неможливе — розповідайте ці історії. Надихати можна й історією українського народу. Шукайте героїв та героїнь як у фольклорі, так і в сучасних реаліях. Натхненних прикладів боротьби українців сьогодні чимало.
Однією з порад психологів щодо повернення себе до звичного, нормального стану – є дотримання рутинних звичок. Ходити на роботу, виконувати свої обов’язки, а для учнів навчатися – це, свого роду, також рутина. Як повернути її собі та учням?
Згаданий вже вище освітній портал «Освіторія» радить:
Прорахуйте всі етапи дистанційки. Знову. Ментальна карта дистанційного навчання, вибір платформи, графік прямих трансляцій, формат здавання роботи — усе це не просто елементи, а система, яка добре працює, якщо продумана наперед. Дізнайтеся, чи будуть у вашому класі учні/-ці з інших регіонів. Якщо так, то важливо приділити їм окрему увагу, познайомитися та познайомити дітей між собою.
Не уникайте розмов про війну. Обговорюйте ситуацію, що склалася. Так ви зможете зменшити напругу та встановити довіру з учнями.
Додайте безпрограшний елемент. Подумайте про моменти, які привертають увагу учнів/-ць до заняття та спрацьовують найбільш ефективно. Вправи, які вони виконують у режимі реального часу, усні відповіді, короткі відповіді в чаті — ось те, що найкраще працює в дистанційному навчанні.
Забезпечте збалансованість онлайн-уроку. Не варто перевантажувати заняття ані інформацією, ані веселощами: усього має бути в міру. Експерти радять зробити акцент на вирішенні потреб учнів, на їхніх запитах.
Домашні завдання. Тут дуже залежить від учителя та регіону. Доцільність та обсяг домашніх завдань визначайте індивідуально, зважаючи на психоемоційний стан учнів.
За матеріалами («Вивчай та розрізняй: інфомедійна грамотність»)
- Добірка корисних посилань:
Підвищення кваліфікації у запису у зручний час! Більше 300+ вебінарів по всім дисциплінам.
Розклад на 11-17 квітня 2022 року:
Мала академія наук України https://man.gov.ua/
Національний еколого-натуралістичний центр учнівської молоді МОН України https://nenc.gov.ua/, Telegram-канал https://t.me/education_nenc
Український державний центр національно-патріотичного виховання https://patriotua.org/znannia-dlia-peremohy/
Український Державний Центр Позашкільної Освіти – УДЦПО https://udcpo.com.ua/novyny
Цикл повчальних історій для дітей з ООП.
Цікаву притча “Чим краще ми дбаємо один про одного, тим більше Бог допомагає нам і захищає від зла»
https://www.istoriyi.com/12609/
«Толерантне ставлення» новий мультфільм
Практичні підходи до створення та ведення дистанційних корекційних занять, ідеї щодо використання цікавих завдань, вправ та методів роботи саме у дистанційному форматі.
https://vseosvita.ua/…/korektsiia-dystantsiino-dlia…
Навчально-методичний посібник «Соціальна інклюзія», в якому акцент зроблено на розгляді понять «соціальна ізоляція», «соціальна інклюзія» та «соціальна інтеграція»; представлено поняття, принципи та складові інклюзії та інклюзивної освіти тощо.
Скачати посібник можна за посиланням
http://ussf.kiev.ua/scdeditions/232/
Фоточелендж «Зоряні мрії дітей України», присвячений Всесвітньому дню авіації і космонавтики, та професійному святу працівників ракетно-космічної галузі України 12 квітня 2022 року
https://udcpo.com.ua/%d1%84%d0%be%d1%82%d0%be%d1%87%d0…/
Експертна зустріч до Дня екологічних знань (онлайн формат Zoom),14 квітня 2022 року о 15:00.
Тема: День екологічних знань. Основи, які має знати кожен.
http://schoolrecyclingworld.org/
Майстер-клас, який підготувала викладач НЕНЦ Любов Мосієнко «Петриківський розпис для початківців».
Освітня платформа «Вчитись просто» пропонує:
Дистанційна школа «Вчитись просто» є спільною ініціативою Департамент освіти і науки, Львівської обласної військової адміністрації, Центр інноваційних освітніх технологій, Львівської політехніки та Міжнародного інституту освіти, культури та зв’язків із діаспорою Львівської політехніки МІОК.
Реєстрація учнів відкрита за посиланням bit.ly/37w11MA.
- Корисні поради керівникам гуртків «Великодні казки, мультфільми»:
Великодні казки. Текст. Відео.
http://info-pereni.blogspot.com/2019/03/blog-post_27.html
Великодні мультфільми та пісні для дітей українською мовою. https://kovelpost.com/news/4441
Чарівна скарбничка казок. Казки, легенди та байки для дітей українською мовою.
https://skarbnu4ka.com/category/legendi/mify-ta-legendy-ukrayiny/.
Цікаві загадки про Великдень: для малят і не тільки.
https://tsn.ua/ukrayina/cikavi-zagadki-pro-velikden-dlya-malyat-i-ne-tilki-2022256.html
12.04.2022
- Методична розробка «Наскрізна навчальна програма з позашкільної освіти оздоровчого напряму «Основи безпеки життєдіяльності в умовах бойових дій».
https://drive.google.com/…/1dyCdInhSaGcyJ5GQeCngkOCi8Gt…
- Мультфільм «Добро завжди перемагає».
- Добірка майстер-класів для педагогів з образотворчого та декоративно-ужиткового відділу:
Майстер-клас «Сучасний букет квітів у національному стилі»
https://www.youtube.com/watch?v=vyxG1vtKIHI
Майстер-клас «Виріб з вербових пеньочків»
https://nenc.gov.ua/…/uploads/2020/10/lozopletinnya2.mp4
STEM-ідеї для дітей дo Великодня
- Відеоролик «Біль нікуди не зникає».
https://www.youtube.com/watch?v=Cl4uEzCtsew
- Збірка корисного відео:
Стрес https://www.youtube.com/watch?v=6uUUy-_tefY&t=8s
Як я можу заспокоїти інших у шоці під час сирен, терору та війни Six Cs Model, grounding questions https://www.youtube.com/watch?v=1H1av-w-P3I&t=17s
Стрес та релаксація https://www.youtube.com/watch?v=IVXrc1b5-4M&t=6s
- Корисні поради Світлани Пилипчук (Кучпилюк), тренерки з медіаграмотності Університету третього віку «Протон-Львів», публіцистки, есеїстки: «Власна думка та етика у соцмережах».
https://medialiteracy.org.ua/vlasna-dumka-ta-etyka-u…/
- Онлайн-екскурсія «Музей хліба НЕНЦ» для використання на заняттях гуртків з метою виховання національно свідомого громадянина нашої незалежної держави на високих ідеалах і традиціях українського народу.
9. Відеоролики про історію української мови та української літератури.
https://youtu.be/1_vDikyLYVE
- Збірка корисних посилань:
Як діяти, якщо ворог застосовує хімічну зброю. Ці правила врятують життя під час хімічної атаки. Збережіть та поширте!
Повна інструкція – за посиланням: https://bit.ly/3LWdMz7
Правила безпеки, які потрібно виконувати, якщо ви опинилися у небезпечній ситуацїї (Ukranian) https://youtu.be/7BZkx32CV1Y
Рекомендації та правила безпеки для підлітків, що допоможуть захистити себе та своїх близьких в умовах війни
- Добірка посилань «Українські Великодні писанки і крашанки»:
Великодні атрибути: писанки, крашанки, дряпанки, мотанки і крапанки. https://ridna.ua/2017/04/velykodni-atrybuty-pysanky-krashanky-dryapanky-motanky-i-krapany/
Великодні символи: писанка – історія, символ та багатство українців. https://www.youtube.com/watch?v=r0xpT8nuHW4
Історія писанок та крашанок.
https://poglyad.te.ua/ukraine/istoriya-pysanok-ta-krashanok.html
Крашанка, дряпанка і крапанка. Як зробити писанки до Великодня в домашніх умовах. https://tvoemisto.tv/news/krashanka_dryapanka_i_krapanka_yak_zrobyty_pysanky_do_velykodnya_v_domashnih_umovah_108586.html
Крашанки і писанки на Великдень: рецепти натуральних барвників і поради майстрині.
Легенди про писанки. Українські легенди.
https://megaznaika.com.ua/lehendy-pro-pysanky-ukrajinski-lehendy/
13.04.2022
- Рекомендації Державної служби якості освіти про те, як закладам освіти працювати в умовах воєнного стану.
- Добірка матеріалів з інформаційної самооборони у рамках проєкту «Доброчесність онлайн», який підготували Центр протидії дезінформації при РНБО України та Офіс доброчесності НАЗК.
Як поводитися у мережі, щоб протидіяти дезінформації та фейкам під час війни:
Публікуйте інформацію лише з офіційних джерел
Не поширюйте інформацію про озброєння, яке ми отримуємо від партнерів
Не допомагайте ворогу поширювати паніку, публікуючи «достовірну інфу, яку сказали знаючі люди від тещі братового кума».
Навчіться розрізняти фейки та не поширюйте їх
Підтримуйте один одного та не пишіть про «поганих переселенців/біженців, які втекли/невдячні/неадекватні»
Детальніше за посиланням
- Матеріали «Що таке ядерна зброя і чи має путін червону кнопку під столом».
Розповідь ядерної фізикині на #МАНплатформа Олени Бурдо: https://bit.ly/3Jyoo5M
- Ознайомилась з матеріалами довідника Кембриджського університету «Планування уроків» щодо викладання у складних і невизначених умовах
https://naurok.com.ua/…/navchannya-u-skladnih-umovah…
- Вебінар на платформі Всеосвіта «Вчителю про особливості підтримки дитини, що переживає горе».
https://vseosvita.ua/…/vcitelu-pro-osoblivosti…
- Публікація «ПРО НОВЕ НАПИСАННЯ СЛІВ В УМОВАХ ВІЙСЬКОВОЇ РОСІЙСЬКОЇ АГРЕСІЇ».
http://slovopys.kubg.edu.ua/pro-nove-napysannia-sliv-v…/
- Матеріали «Мистецтво та історія завжди поруч».
Illia Levchenko пояснив, як поетизували війну та закріплювали за СРСР статус переможців.Та «Як міф «вєлікой побєди» повʼязаний із викривленням культури пам’яті про Другу світову війну».
- Рекомендації для педагогів та батьків від Ресурсного центру підтримки інклюзивної освіти Інституту післядипломної освіти Київського університету імені Бориса Грінченка у період воєнного стану.
https://rcpio.ippo.kubg.edu.ua/?p=4400
Розробка посібника «Інклюзія від А до Я.
http://rcpio.ippo.kubg.edu.ua/?p=4243
- Відеолекція «Як досягти педагогічної майстерності».
- Мережа безкоштовних курсів з державної мови, де кожен охочий може почати вивчати мову з нуля чи покращити свої мовні компетенції.
https://mova-ombudsman.gov.ua/kursy
https://mova-ombudsman.gov.ua/
https://www.facebook.com/govuamova.
- Посібник з рекомендаціями щодо інклюзивних онлайн-уроків для вчителів, який підготував Український інститут розвитку освіти.
https://www.pedrada.com.ua/…/7212-poradi-shchodo…
- Добірка корисних посилань «Великдень: історія та традиції».
Великдень. Давні традиції та звичаї. https://www.youtube.com/watch?v=ISR5UpPOhTA&ab_channel=%D0%9A%D1%80%D0%B0%D1%94%D0%B2%D0%B8%D0%B4%D0%B8%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B8.
Великдень. Історія. Традиції. https://www.youtube.com/watch?v=oJuhYSTtiZg&ab_channel=%D0%95%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%B0%D0%A7%D0%B0%D0%B9%D0%BA%D0%B0
Великдень: історія свята для дітей. https://www.youtube.com/watch?v=tKmVkBCoM9k&ab_channel=MultiZnaikaTV
Святкування Великодня в різних країнах світу. https://www.youtube.com/watch?v=E6v8hdAUqfY&ab_channel=%D0%A2%D0%B5%D1%82%D1%8F%D0%BD%D0%B0%D0%A1%D1%82%D0%BE%D0%BB%D1%8F%D1%80
14.04.2022
- Перелік видавництв та активні посилання для завантаження файлів з різними умовами (безкоштовно/платно).
Безкоштовні електронні книжки:
Видавництво НК Богдан” –навчальні матеріали, робочі зошити для школярів тощо:
Видавництво “Ранок” – методичний матеріал для вчителів, підручники та робочі зошитів для 1-11 класів:
Видавництво “Астролябія” – книга “Без паніки! Як вижити, боротися й перемогти під час бойових дій: Порадник для цивільного населення”:
Видавництво Старого Лева – майже 30 електронних книг для дітей:
Супервидавництво Моя книжкова полиця – pdf дитячих книжок:
Vivat – доступ до деяких книжок є безкоштовним:
Додаток Yakaboo Publishing – книжки близько 50 видавництв. Завантажити додаток:
App Store — https://apple.co/3KtKPty
Google Play — https://bit.ly/3J0B4mp
Безкоштовні аудіокнижки:
Додаток АБУК – аудіокнижки для дітей, аудіокнижки видавництва BookChef, а також деякі аудіокнижки інших видавництв. Завантажити додаток:
App Store — https://apple.co/3sFxMz6
Google Play — https://bit.ly/3tsPx3N
У додатку MEGOGO теж доступно багато аудіокнижок безкоштовно. Зокрема йдеться про поезію та дитячі книжки. До того ж, там зараз багато іншого безкоштовного контенту, в тому числі для дітей.
Книжки за 1 грн:
Видавництво Фоліо – зібрані кошти будуть перераховані на потреби ЗСУ. Важливо використати промокод Book:
folio.com.ua
«Видавництво Анетти Антоненко» – кошти, отримані від купівлі книжок, також перерахують на потреби ЗСУ:
- 5 найцікавіших YouTube-каналів про історію України.
- Мультфільм для дітей та батьків «Що робити коли лунає СИРЕНА?»
4. Методами релаксації, запропоновані міжнародною організацією, що займається захистом прав дітей у всьому світі – Save the Children.
https://www.facebook.com/1328954647116802/posts/5356203457725214/
5. Серія відеолекцій для психологічної підтримки педагогів «Як вчителям працювати в умовах війни», які підготувала Державна служба якості освіти
https://www.youtube.com/watch?v=1TFmMfOqzVI
- Вебінар «Стабілізація емоційного стану дітей дошкільного віку засобами арттерапії».
https://vseosvita.ua/webinar/662/cabinet
- Підбірка роликів фіналіста премії Global Teacher Prize Ukraine 2021 Gleb Repich, що можуть врятувати життя.
- Добірка корисних посилань «Великодні вироби».
Великодні витинанки – творимо красу разом з дітьми. http://dity.ogo.ua/hotnews/velykodni-vytynanky-tvorymo-krasu-razom-z-ditmy/
Великодні паперові аплікації: творимо самотужки (шаблони та ідеї). https://www.samotuzhky.com.ua/53356
Великодні саморобки.
https://www.youtube.com/watch?v=LXeEjc1GjZo
Великодні яєчка з вишивкою. https://www.youtube.com/watch?v=lhpcnledhtI&ab_channel=LefthanderHANDMADE
Великодній віночок. Великодній виріб. Виріб на Великдень своїми руками. Пасхальний виріб. https://www.youtube.com/watch?v=lj18kx_ZTwg&ab_channel=%D0%9B%D0%B5%D1%81%D1%8F%D0%9E%D0%B4%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%B4%D1%8C%D0%BA%D0%BE
15.04.2022
- Семінар: «Супровід дитини в умовах переселення. Прийоми та методи психолого-педагогічної допомоги».
- Поради, як шукати зниклих безвісти людей під час війни.
Інформація про евакуаційні маршрути:
Телеграм-канал Ірини Верещук: https://t.me/vereschuk_iryna
Канал Центру стратегічних комунікацій: https://t.me/spravdi
Ресурси для пошуку зниклих:
Канал «Пошук зниклих»: https://t.me/poshuk_znyklyh
Канал «Пошук зниклих Україна 2022»: https://t.me/poshukukraina2022
Чат-бот «Знайти рідних»: https://t.me/Family_Search_bot
Портал ВзаємоДія: https://bit.ly/3uDQMiB
Служба розшуку дітей: https://bit.ly/3LAZS5b
Організація «SARVA»: https://sarva.org.ua
Гарячі лінії:
Національне інформаційне бюро: 1648 (гаряча лінія) та +380442878165 (дзвінки з-за кордону)
Гаряча лінія звільнення полонених: +380676508332 та +380980873601
Донбас SOS: 0 800 309 110
Ще більше інформації про пошук зниклих можна знайти у цій інструкції: https://bit.ly/3iVRZuU
- Інформація та рекомендації від психологині Галини Волошиної:
«Що таке емоційне оніміння: психічний розлад чи реакція на стрес?»
«Вибухи вже не лякають…»
«Новини страшні, але я більше не можу плакати…»
«Мені здається, я нічого не відчуваю…»_
Емоційне оніміння: психічний розлад чи реакція на стрес?
Емоційне оніміння — це певний процес (психічний та емоційний) відключення почуттів у відповідь на травмуючу подію.
ЕО може бути побічним ефектом ПТСР (посттравматичний стресовий розлад), тривоги або одним із симптомів депресії.
У деяких випадках такий стан може свідчити про те, що людина не готова боротися з негативними емоціями, тому відштовхує їх, щоб уникнути необхідності їх пропрацьовувати.
Люди, які відчули емоційне оніміння, описують це як «внутрішню пустоту», «повну відсутність емоцій» тощо.
Коли відчуваєте, що оніміння може бути у вас, спробуйте протидіяти цьому:
- рухайтесь;
- робіть фізичні вправи;
- робіть речі, які полюбляєте;
- нормалізуйте свій сон (не менше ніж 8 годин здорового сну);
- спілкуйтесь з рідними та друзями;
- додайте до раціону рослинну їжу.
Якщо ви не можете впоратися самостійно, то краще звернутися по допомогу до спеціаліста.
- Матеріали «Різдвяна кутя, купальський вінок, русалчин день: що ти знаєш про українські обряди?»
- Матеріали «Чим є насправді ядерна зброя, як вона працює і в чому її небезпека?»
- Матеріали «Як підліткам убезпечити себе під час військових дій? Основні алгоритми дій для молоді, якщо батьків нема поруч».
http://osvita.ua/school/86266/
- Низка Великодніх відео. Серед них святкові саморобки, добірка серій про Ісуса Христа, історичні довідки та пісні.
Серії 3 сезону «Лазар» https://youtu.be/mA8NYQQJZMw і «Добрий самарянин» https://youtu.be/eWL_c_eXu-s
Святковий урок для дітей «Христос Воскрес» з програми «Академія Суперкниги» можна замовити на нашому сайті
https://resources.superkniga.tv/modul-hristos…/p1141.
Розвінчуємо міфи у новому відео «Великдень: що ж ми насправді святкуємо?», що вже доступне на YouTube-каналі
Фільм про шлях Ісуса — від народження до воскресіння.
https://bit.ly/superkniga_ukr_join
8. Презентація «Вербна неділя. Традиції і звичаї».
https://vseosvita.ua/library/prezentacia-verbna-nedilaznacenna-svatatradicii-ta-prikmeti-245010.html
- 20 коротких відео з практиками для для дітей, щоб у стресових ситуаціях повертати собі спокій.
https://drive.google.com/…/1bhR1r4Td4W5IkJmSmbWY3H…
Більш детально:
- Підбірка патріотичних майстер-класів для дітей з ООП, що допоможуть знизити психоемоційну напругу, розвинути абстрактне мислення, дрібну моторику рук.
«Голуб миру».
https://www.youtube.com/watch?v=pVx7Y-zAF9Q](https://www.youtube.com/watch?v=pVx7Y-zAF9Q)
«Тризуб України».
https://www.youtube.com/watch?v=5y9R7ysbGJ0](https://www.youtube.com/watch?v=5y9R7ysbGJ0)
«Прапор України».
https://www.youtube.com/watch?v=cgvjJ8R3I0k](https://www.youtube.com/wa…
18.04.2022
- Рекомендації «Шкільний сад. Основи екскурсознавства», які розробило Міністерство освіти і науки спільно з Національний еколого-натуралістичний центр учнівської молоді МОН України
Матеріали містять корисну інформацію про те, як педагоги можуть організувати та провести екскурсію для дітей і підлітків.
Ознайомитися з рекомендаціями можна за посиланням bit.ly/3Eqcr0R
Докладніше: bit.ly/3xygFlN
- Основні правила безпеки та поведінки для підлітків під час військових дій.
Життя та особиста безпека кожної людини є ключовими. Особливо це стосується підлітків, які дуже вразливі, хоч інколи і хочуть здаватися дорослішими ніж вони є!
Дуже важливо, щоб батьки контролювали і завжди знали, де знаходяться їхні діти. Проте, може статися так, що дитина опиниться на вулиці чи у громадському місці у небезпечний час. Вона має знати
Ці поради можуть зберегти життя!
https://www.facebook.com/237252636298886/posts/5388417967848968/
- Правила підтримки, якщо родина евакуюється з дитиною.
- Поради:
- Як дорослим говорити з дітьми про офлайн-поведінку під час війни?
- Що важливо проговорити з дітьми щодо офлайн-поведінки під час війни?
- Правила поведінки дитини у громадському місці
https://life.nv.ua/…/pravila-povedinki-ditey-pid-chas…
- Добірка українських фільмів та серіалів, в яких закладені таємні алгоритми, які відроджують головні історичні риси української нації і не тільки.
- Тіні забутих предків
- І будуть люди
- Чужа молитва
- Розстріляне весілля
- Колимські дівчата
- Код нації
- YouTube-канали для любителів пригод і казок:
- «Каю Український» – франко-канадський мультиплікаційний серіал, знятий за книжками Кристини Льорьо ly/3MaEpjM;
- «Казки українською» – мультики за мотивами народних казок ly/3xxVd0m;
- «Казкарик» – веселі мультфільми українською для дітей і дорослих ly/3rsdSH2.
- Підбірка майстер-класів для дітей з особливими освітніми потребами “Писанка Challenge”:
“Писанка-крапанка” – https://www.youtube.com/watch?v=iGREOTuEcFE
“Розписана писанка” – https://www.youtube.com/watch?v=J4fZp6-5Oz4
“Писанка з ниток” – https://www.youtube.com/watch?v=iZ1stG_ISKY
“Витинанка-писанка” – https://www.youtube.com/watch?v=eQeMe6rtZ5M
“Сувенірна писанка” – https://www.youtube.com/watch?v=ZQ9PObevT8Q
“Намальована писанка” – https://www.youtube.com/watch?v=GMEuDLULqGI
“Великодні барви” – https://www.youtube.com/watch?v=hZuONmSgyPU
“Своя писанка” – https://www.youtube.com/watch?v=HUi7qVheUZY
- Матеріали психологині Галини Волошиної «Емоційне вигорання у батьків».
Емоційне вигорання — це синдром емоційного виснаження та постійної втоми, яка у свою чергу може змінюватися на розчарування та зниження інтересу до певної діяльності.
Він може розвиватися через те, що ми перебуваємо під впливом довгострокового стресу.
Що може свідчити про те, що вас «наздоганяє» емоційне вигорання:
- підвищена втомлюваність;
- зниження активності;
- емоційні реакції;
- пошук винних;
- підвищена агресивність;
- відчай.
Про цей синдром частіше говорять як про професійний і все менше — про вигорання батьків. Зараз у період війни майже всі переживають стресовий стан. Проте батькам ще складніше, оскільки вони повинні не тільки про себе турбуватись, а й про дитину.
Це постійні хвилювання, а якщо сім’я була вимушена покинути своє рідне місто, то до цього ще додається пристосування до нових умов та адаптація (а це ще додатковий стрес для організму).
Тому часто зараз більшість батьків відчувають роздратованість на своє чадо, вони починають зриватись і кричати (хоч і усвідомлюють, що їхні дії помилкові).
Що ж робити, якщо ви емоційно вигоріли?
По-перше, визнайте проблему. Пам’ятайте, що в умовах постійного стресу це нормальна реакція організму на ненормальні події.
Перестаньте звинувачувати себе. Ідеальних людей не буває, і кожному потрібен відпочинок.
Не соромтесь просити про допомогу.
Відшукайте свій ресурс. Запитайте в себе «Що мене заряджає та допомагає відновитись?». За можливості виконуйте невеликі фізичні активності, гуляйте на свіжому повітрі, займайтеся творчістю або будь-якими улюбленими справами.
Що робити батькам, які внаслідок емоційного вигорання починають зриватися на своїх дітях?
Агресія — прояв стресу, який накопичився в організмі. Це емоція, яку потрібно проживати та не давати їй взяти контроль над вами.
З вами все окей, то така реакція вашого організму на стрес.
Дайте собі змогу відпочити, щоб відновити свій ресурс.
Намагайтеся направити свою агресію у фізичну діяльність, творчість, допомогу іншим.
Практикуйте дихальні техніки (вдих коротший за видих).
Якщо відчуваєте, що вас «накриває» і ви зараз не стримаєтесь і почнете кричати на дитину без будь-якої причини, то спробуйте техніку «Акваріум»: уявіть, що зараз ваш рот повний води, повільно порахуйте до 10, а потім глибоко видихніть.
Пам’ятайте, діти тонко відчувають емоційний стан батьків, і якщо ви радісні та щасливі, то такий же душевний підйом будуть відчувати й ваші діти. Це як правило надівання кисневої маски в літаку — спочатку ти сам, а потім допоможи дитині. Не забувайте піклуватися про себе та приділяти собі час.
Якщо ви відчуваєте, що ваш стан є критичним, то краще звернутись до спеціаліста.
- Інформація психологині Світлани Ройз.
Світлана Ройз виклала у вільний доступ книгу “Хто живе у Мами в серці?”
Чому саме ця книга і саме зараз – тому що війна б’є по системі близькості, а ця книга – практикум близькості, тому що вона маленька і її можна читати перед сном – і це створюватиме простір спокою та безпеки, тому що вона для профілактики ревнощів між старшими та молодшими дітьми, а зараз ревнощі можуть бути більш проявленими. А ще – вона для тих родин, які приймають у себе сім’ї з дітьми, і це теж викликає ревнощі та напругу.
А ще – це ж практикум, і разом з дитиною можна одразу все втілювати.
А ще – тому, що ця книга про Любов.
Опис від Барабуки тут: https://cutt.ly/AFIogVo
Художниця Svetlana Rudikova
Вік – зараз взагалі для всіх
Прочитати книжку можна тут: https://cutt.ly/rFIiKbi
- Посилання про мультуроки з англійської мови.
https://sweet.tv/movie/22984-abc-vsesvit-vchimo-angliysku…
- Добірка українських пісень «Все буде Україна».
- Олександр Пономарьов та інші –Україна переможе! – https://youtu.be/fRuiEv3JRDQ
- Наталія Могилевська – Ми будем стояти! – https://youtu.be/7durKpMCTWA
- THE HARDKISS – Якти? – https://youtu.be/0P8QJ-x68PI
- Ірина Федишин – Розстріляна весна (БУЧА) – https://youtu.be/42m6YNW5XAQ
19.04.2022
- Відеолекція«Як педагогу розвивати у собі навички життєстійкості?»https://www.youtube.com/watch?v=wqXP_D5-sh0
2. Цікаве відео для педагогів-художників, як швидко малювати з дітьми комікс на 6-8 дій. Приклади коміксу різного віку та методичні поради для вчителя, як організувати роботу.
https://www.facebook.com/watch/498477023543677/1111144216095468/
- 7 платформ та сервісів, які надають українцям безкоштовну психологічну допомогу.
“Обійми” –https://docs.google.com/forms/d/e/1FAIpQLSexWl1siLEuP6KQXxj7TC7bBrht0tPEAyJ9C9jMK7WeoWSEww/viewform
“Перемога” – http://www.viber.com/ua-help
“Кризова порадня” – https://health.ucu.edu.ua/…/startuye-robota-kryzovoyi…/
“Варто жити” – https://vartozhyty.com.ua/
“Mindly” – https://mindlyspace.com/
“Поруч” – https://poruch.me/
“Розкажи мені” – https://tellme.com.ua/ - Стаття, як саме гумор допомагає нам перемагати в інформаційній війні.
- Матеріали статті «Апатія, депресія: що це таке та як відновитися?»
Гострий стрес високого рівня втомлює сам по собі. Втома приводить до вигорання, апатії та депресії. Ввечері провалюєтесь в сон, зранку прокидаєтесь вже втомленими.
В зонах, де продовжуються воєнні дії, люди виснажуються, втрачають пильність, перестають реагувати на небезпеку. Депресія та апатія стають нормальною реакцією на тривалі військові дії.
Між депресією та апатією є різниця.
Апатія — це стан, для якого характерні байдужість, відсутність інтересу до людей та подій. Затяжна апатія може перерости в депресію.
Депресія — це хвороба, яка потребує лікування.
Якщо ви знаходитесь у стані апатії, варто підтримувати тіло на фізичному рівні, щоб воно відпочивало. Для цього забезпечуємо базові потреби:
Харчування, пиття
Прогулянки на свіжому повітрі (за можливості)
Відпочинок та сон
Окремо потрібно виділити відчуття емоційного болю, суму, відчаю, горювання — це емоційний рівень. На цьому рівні бажано слідувати за емоціями та проживати їх.
Люди помилково думають, що сильна особистість завжди має енергію та гарний настрій. Та щоб бути сильними, потрібно іноді бути слабким. Не соромтеся бути вразливими, давайте собі час на відпочинок.
Як відновлювати психічні ресурси?
Існує така формула: дії — люди — місця.
Дії, щоб почувати себе добре.
Подумайте що ви можете зробити зараз, щоб покращити свій фізичний стан. Якщо вам подобається готувати, приготуйте щось смачненьке. Не маєте сили приготувати всю страву? Виконайте маленьку частину цього завдання: наріжте картопельку або помийте овочі. Можливо після цього ви відчуєте сили зробити щось ще. Любите слухати музику?
Увімкніть улюблений трек, відчуйте ритм. І може навіть вам захочеться трішки порухатись.
Люди, поруч з якими ви почуваєте себе добре.
Підтримка важливих стосунків — це те, що допомагає нам вистояти та сповнює життя світлими моментами. Зателефонуйте рідним, проведіть вечір в колі друзів. Навіть перегляд фільму з улюбленими акторами може допомогти вам відновитися.
Місця, де ви почуваєте себе добре.
Парк, дім, кафе, затишна вуличка. Це можуть бути реальні місця, які ви можете відвідати, так і візуалізація цих місць у вашій уяві.
- Матеріали статті «Як допомогти дітям переживати тривожність та невизначеність?»
У дітей дуже пластична психіка, що дає їм можливість пристосовуватися до довкілля набагато легше та швидше за дорослих. Так, у них часто виникають стани тривожності та невизначеності. Проте якщо дитина зростає в доброзичливій та люблячій сім’ї, вона здатна самостійно пережити ці стани – несвідомо, за допомогою малюнка, ліплення, танцю, співу, гри та навіть бігу чи стрибання.
Звісно, увага дорослих до потреб дитини надзвичайно важлива. Адже саме вони допомагають дитині формувати та вирощувати емоційний інтелект, який дуже знадобиться їй із роками. Ми можемо аналізувати стан та емоції дитини та називати їй словами те, що вона відчуває в моменті. Це навчить її бути уважною до себе й розуміти власні емоції та потреби.
А ще дітям потрібен відпочинок. Можливо, це щось крамольне, проте, якщо дитина перевантажена, у неї виникає почуття тривожності, яке згодом може переростати в стрес чи невроз. Дайте їй можливість відпочити – узяти додатковий вихідний, пропустити перший урок, щоби виспатися, не зробити сьогодні домашнє завдання, якщо бачите, що в неї немає сил.
З підлітками з одного боку, простіше, бо з ними вже можна говорити про емоції практично на рівних, а з іншого – ще складніше. У них гормональні перепади, перші “дорослі” проблеми й переконання, що ніхто ніколи до них не стикався з такими проблемами. Батьки теж уже починають підвищувати свої вимоги, хоча підлітки так само як і молодші школярі, потребують уваги, турботи та додаткового відпочинку.
За матеріалами зі статті психологині Олени Здрілько.
- Рекомендації «ЯК ПРАВИЛЬНО ГОВОРИТИ УКРАЇНСЬКОЮ: 9 секретів вимови».
Нам усім дуже подобається милозвучна та вишукана мова українських телеведучих, театральних або кіноакторів і співаків. Ви, напевно, помічали, як блискуче вони вимовляють [Шеўченко], [любоў] та [боршч]. Що ж, навчитися розмовляти так само, як вони, цілком реально – але треба попрацювати. Про правила й «хитрощі» вимови в телеграм-каналі “Українська з Марусею” https://t.me/ukrwithmary розповідає філологиня, письменниця та викладачка української мови Марина Герасименко. До речі, час від часу Марина проводить у Zoom безплатні заняття з української мови – стежте за повідомленнями в телеграмі.
Не наближаємо [о] до [а]
Звук [о] завжди вимовляємо чисто та чітко, незалежно від того, під наголосом він чи ні. Щоб не було [робима], [гаворимо] тощо.
Не наближаємо [и] до [і]
На Київщині таке полюбляють робити. Я теж. Тобто вимовляти [рокі] замість [роки], [трохі] замість [трохи], [чітати] замість [читати], [вчітель], замість [вчитель]. Не треба!
Чітко вимовляємо йотовані я, ю, є, ї, коли вони позначають два звуки
Чітко вимовляємо йотовані я, ю, є, ї, коли вони позначають два звуки. [Украйіна], а не [Украіна], [обіцяйу], а не [обіцяу], [свойе], а не [свое].
Не оглушуємо дзвінкі
Неправильно замість [б], [д], [г], [ж], [з] вимовляти [п], [т], [х], [ш], [с]. Наприклад, [репорташ] замість [репортаж], [дуп] замість [дуб], [привіс] замість [привіз].
Не “цікаємо” та не “дзікаємо”
Прислухайтеся до себе. Чи не вимовляєте ви [мабутць] замість [мабуть], [дзіти] замість [діти]? Якщо так, то зав’язуйте із цим. Така вимова характерна для російської та білоруської мов, в українській – звуки [д] і [т] вимовляємо глухо.
Звук [ч] твердий
Не вимовляйте “чяй”, “чюю”, “чітати”.
Буква Щ в українській позначає два звуки [шч]
Вимовляємо їх коротко й чітко: [боршч], [дошч], [шчастя].
Звук [в]
Це моє улюблене. У кінці слова та перед приголосним звук наближається до [у]. Власне, щось середнє між [в] та [у]. Для цього звуку навіть є спеціальний значок у транскрипції, ось такий – [ў]. Правильно вимовляти: [віўторок], [прийшоў], [наўчати], [воўк]. Якщо заплуталися, забудьте. Головне, запам’ятайте, що звук [в] не можна наближати до [ф], щоб не було [любоф], [кроф] і, не дай Боже, [Шефченко].
В українській мові немає редукції. Щоправда, є асиміляція, але про це вже після Великодня. Звуки треба вимовляти чітко й повнозвучно, не ковтати їх. Вимовляємо [київського], а не [киівськоо], [багато], а не [баато].
За матеріалами журналу VOGUE.UA
- Посилання «Як допомогти дітям пройти крізь виклики війни: поради від дитячого психолога».
https://www.mh4u.in.ua/hochu…/how-to-help-children-war/…
- Інформація про творчий проєкт «Україна майбутнього».
https://drive.google.com/file/d/1_mRjEsqzrVDXoM0DzeVg-xNOYI3ZjJxU/view
- Рекомендації Олександра Авраменка, найвідоміший філолог України, «Як правильно в українській мові вживати «великодню термінологію».
Cвято воскресіння Христа в Україні називається «Великдень», а не «Пасха».
24 квітня українці святкуватимуть одне із найважливіших християнських свят – Великдень. Проте інколи «святість моменту» знеславлюється неграмотно вжитими словами, як-то «пасха» чи «куліч».
У словнику української мови за редакцією Бориса Грінченка слова «Пасха» немає взагалі, а в інших словниках воно подане з різними обмеженнями.
«Пасха – це назва відповідного єврейського свята. Саме від цієї назви походить слово паска – солодкий хліб, який випікають до Великодня. А весняне християнське свято воскресіння Христа називається в українській мові Великдень. У родовому відмінку – Вели́кодня, а не Велико́дня».
За словами філолога, розмальовані курячі яйця треба називати крашанками або ж писанками. Білий здобний солодкий хліб, який ми їмо на Великдень, називається «паска», у множині – «паски́». «А «кулічі» можуть бути лише у Росії та російській мові.
20.04.2022
- Рекомендації «Виховуємо щасливу дитину: 19 порад від відомого психолога».
https://zatyshok.net.ua/9555/?fbclid=IwAR0s14pm_WuOL8_qbzHiEmz7D1_XbZsngplELbHbSrtErkinzKVJRGj2ACc
- Підготувала рекомендації щодо правил безпеки дітей у цифровому просторі.
- Використовуйте надійний пароль, створюючи новий обліковий запис. Він має містити маленькі та великі літери, цифри та інші символи (підкреслення, знак відсотка, крапка тощо). Намагайтеся створювати різні паролі для різних акаунтів.
- Важливо не поширювати особисті дані (повне ім’я, номер мобільного телефону, адресу, паролі тощо), також не використовуйте позначку геолокаці.
- Необхідно встановити антивірусну програму на пристрій. Вона блокуватиме рекламу та спливаючі вікна, які відвертають увагу та можуть містити вірус.
- Завантажуйте нові програми для відеозв’язку лише з офіційних сайтів розробників.
- Не можна переходити за посиланнями з невідомих джерел або які надіслані незнайомою людиною в особисті повідомлення, у месенджер або на пошту.
- Не спілкуйтеся в інтернеті з тими, кого не знаєте в реальному житті. Якщо користувач надто наполегливо додається в «друзі», то ігноруйте незнайомця.
- Треба звертатися до батьків чи вчителів, якщо хтось поводиться агресивно чи неприйнятно.
- Запам’ятайте правило «Білборда»: уяви те, що хочеш опублікувати чи надіслати, на білборді поруч зі школою. Якщо це викликає негативні емоції, то матеріал краще не оприлюднювати.
- Варто пам’ятати, що після поширення фото чи відео, ми втрачаємо контроль над ними.
- У мережі необхідно комунікувати поважаючи та не завдаючи шкоди один одному.
- Інформація для педагогів «Сервіс Megogo відкрив безплатний доступ до мультфільмів та аудіоказок на платформі».
https://megogo.net/ua/search-extended?category_id=mult…
- Інформація про сайт українських народних пісень
- Рекомендації Уповноваженого із захисту державної мови щодо окремих питань застосування української мови як державної у діяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування (в частині унормування, найменування та перейменування географічних назв та назв об’єктів топоніміки).
Застосування російськомовних слів чи їх коренів замість україномовних слів у назвах географічних об’єктів, об’єктів топоніміки населених пунктів є порушенням чинного законодавства.
https://mova-ombudsman.gov.ua/…/rekomendaciyi-ta-visnovki
- «Поради під час обстрілів від ДСНС»
7. Інформація про Великодні мультфільми для дітей. Як розказати дитині про Великдень
https://www.istoriyi.com/12727/?fbclid=IwAR1H8d0vV-wzvikVNjd6hs7GTxOUJZPHHXAXVOxaIKa44scnUvhyxxi0AVg
21.04. 2022
- Вебінар для педагогічних працівників, що організували експерти проєкту #stop_sexтинг «Дитинство під час війни. Які навички ми маємо дати дітям для їхньої безпеки?»
Ознайомилась з посібником «Дитинство під час війни»
- Стаття «Міфи російської пропаганди про Україну // Історія без міфів».
- Поради психологині Галини Волошиної «Як боротися з надмірним хвилюванням?»
Хвилювання — це передусім нервовий стан людини. Також це поняття означає думки, які наповнюють людину тривожністю за майбутнє та не дають спокою. Зараз цей стан супроводжує українців усюди.
Звісно, в деяких моментах хвилювання може бути навіть корисним, але не надмірне.
Якщо ви відчуваєте постійне хвилювання, не можете знайти собі місця та зібрати думки докупи, тримайте поради (moa).
- Опануйте техніки дихання. Вони допоможуть знизити рівень тривожності, покращити сон, ви зможете почуватися спокійніше.
- Наприклад, можна спробувати таку: займіть зручне положення, розслабтеся та зосередьтеся на своїх відчуттях. Зробіть повільно вдих, затримайте дихання на 5 секунд, а потім повільно та протяжно зробіть видих. Повторіть цей комплекс мінімум 5 разів, як супровід можете використовувати релаксаційну музику.
- Також можна спробувати техніку «Розслаблення через напруження». Поступово напружуйте окремі ділянки свого тіла на декілька секунд (м’язи руки, прес, м’язи ніг і т. д.), а потім розслабте їх. Повторюйте по два рази для кожної ділянки тіла.
- Перемістіть своє хвилювання на папір. Навички малювання взагалі не важливі. Спробуйте уявити, де ви відчуваєте хвилювання, яке воно (розмір, колір, фактура і т. д.), а потім намалюйте. Після цього проаналізуйте свій малюнок, що хочеться з ним зробити. Домалювати щось — домалюйте, порвати — порвіть і т. д.
- Кожен для себе підбирає свої методи, як впоратись із хвилюванням. Це залежить від психічних особливостей людини, оскільки всі ми індивідуальні.
- Стаття «Технологіях фейкометів і чи вмієш їм протистояти».
- Порадник «Як вижити під час надзвичайної ситуації та в умовах війни: легко про серйозне» – Упор: Наталія Нечаєва-Юрійчук, Олена Танасійчук, Олексій Ноздрачов, Сергій Дмитрієв. – К: 2021. – 39 с.
https://eleos.com.ua/…/02/Broshura_vyzhyvannya_2.12_.pdf
- Інформація про культурний онлайн-проєкт «Казкова Україна».
- Вебінар «Як цивільним вижити в місті під час війни?».
- Інформація про безкоштовний перелік сервісів для дорослих та дітей щодо психологічної підтримки, навчання та інформування, буде додано трансляцію проєкту “Навчання без меж” та вільний доступ до онлайн-уроків, які можна дивитися на Vodafone TV
22.04.2022
- Матеріали «Як створити умови доступу до освіти та науки засобами музейної педагогіки під час воєнного стану?»
- «Серія дитячих аудіокниг про добро та справжню дружбу».
https://www.youtube.com/watch?v=r2-OiOVRRsQ&t=22s
https://www.youtube.com/watch?v=l4wfzO3W-T0&t=20s
https://www.youtube.com/watch?v=r1ZNhu8Hp2Y
- 3. Вебінар «Методика викладання травмуючих тем української історії (геноциди, воєнна історія)».
https://www.youtube.com/watch?v=hvwj4xwErg8
- 4. Майстер-клас «Космічна крашанка з каркаде, апельсину та шкаралупи, декоруємо сердечками та зірочками».
https://www.youtube.com/watch?v=fcvkJlvhTqE
- Майстер-клас «Аплікація писанки з продуктів харчування, підручні матеріали ЕКО».
https://www.youtube.com/watch?v=Ux_cFMye6eQ
- Матеріали «Як себе поводити поруч із вибухонебезпечними предметами?» Прості правила ДСНС України.
- Довідник контактів організацій і установ, що надають допомогу під час війни, зокрема медичну, правову, гуманітарну, психологічну, допомогу щодо евакуації та надання прихистку, забезпечення прав в освіті, вирішення соціальних питань, протидії насильству, торгівлі людьми, пошуку військовополонених та загиблих військовослужбовців
25.04.2022
- Збірка «Новації позашкільної освіти — 2021». Це видання педагогічних інновацій в галузі позашкільної освіти еколого-натуралістичного напряму, що напрацьовані в закладах позашкільної освіти України протягом останніх років: розробки, проєкти, рекомендації, технології освітнього процесу за змішаною формою навчання.
https://nenc.gov.ua/?page_id=822
- Розклад на тиждень Державних центрів позашкільної освіти.
Мала академія наук України https://man.gov.ua/;
Національний еколого-натуралістичний центр учнівської молоді МОН України https://nenc.gov.ua/, Telegram-канал https://t.me/education_nenc;
Український державний центр національно-патріотичного виховання https://patriotua.org/znannia-dlia-peremohy/;
Український Державний Центр Позашкільної Освіти – УДЦПО https://udcpo.com.ua/novyny.
- Фільм «Історія життя Ісуса Христа очима дітей».
https://www.youtube.com/watch?v=yi961_P8_R4
- Поради та дієві техніки і прийоми «Як дитині допомогти пережити втрату», кризової психологині, гештальт-терапевтки, експерткаи ГС «Освіторія», Ірини Плешакової.
SURGe, Support to Ukraine’s Reforms for Governance
- Рекомендації психологині Галини Волошиної «Свята в умовах війни».
У більшості людей, які знаходяться у відносній безпеці, наразі виникає сумнів «а чи доречно зараз чомусь радіти, щось святкувати?». Так, так і ще раз так.
Якщо ви отримали гарну звістку або просто друзі вам надіслали смішний мем – не стримуйте в собі радість. Якщо у вас наближається важлива подія (наприклад, день народження) – відмічайте, не відкладайте це на потім.
Необхідно прийняти ситуацію, яка склалась та продовжувати жити у нових реаліях.
Наразі у всіх емоційний стан хиткий: то вгору, то вниз. Коли ми задовольняємо свої невеликі потреби, які приносять нам задоволення, то рівень дофаміну в організмі підвищується, наш емоційний стан вже поступово може вирівнюватись і приходити до норми.
Особливо це важливо для дітей. Вони як ніхто потребують нашої уваги та турботи, а ще більше – щасливого дитинства (навіть в умовах війни). Якщо є така можливість, то радуйте своїх дітей, створюйте для них хоча б маленькі свята, даруйте їм добру казку.
Радість, веселощі, святкування – це те, що пов’язує нас з довоєнним періодом; це те, що надає змогу відновлювати та підтримувати свій емоційний баланс; це те, що дарує віру на краще та наближає нас з кожним днем до перемоги!
6. Мовний проєкт «Єдині» з переходу на українську мову.
- Новинки чат-ботів «Безпека, навчання, здоров’я: 13 корисних чат-ботів під час війни».
- Відео «Великодні мальованки».
https://m.youtube.com/watch?v=VKzet_CMIRM&t=57s
#НЕНЦ #любисток #великодень #мальованки
- Інформація педагогам про аварію на 4 енергоблоці Чорнобильської АЕС 26 квітня 1986 року.
26.04.2022
1. Відео «36 років Чорнобильській катастрофі: чому не варто забувати про ядерну трагедію?»
https://www.youtube.com/watch?v=Fv1qyUG7_4M
- «Методичні рекомендації щодо проведення бесід з питань уникнення враження мінами».
Міни і вибухонебезпечні предмети забрали і скалічили безліч людських життів. Цей жах триває і зараз.
8-го грудня 2005-го року, на рівні Генеральної Асамблеї ООН прийнята резолюція № A/RES/60/97, в якій висловлюється глибока стурбованість і занепокоєність масштабними гуманітарними проблемами, викликаними наявністю цієї грізної зброї – мін і вибухонебезпечних пережитків війн і військових конфліктів. У даній резолюції підкреслюється необхідність посилення уваги з боку держав, котрі зіштовхуються з мінної загрозою, а також проводиться відвертий заклик до країн, громадських і не урядових організацій з метою запобігання подальшого використання мін та інших аналогічних небезпечних вибухових пристроїв.
4 квітня офіційно проголошено Міжнародним днем просвіти з питань мінної небезпеки і допомоги в діяльності, пов’язаної з розмінуванням. Небезпека, яку несе в собі використання цього виду озброєнь, має більш серйозні і більш тривалі соціально-економічні наслідки як для мирного населення держав, де є проблема мін і замінованих об’єктів, минулих наслідків військових конфліктів, так і для тих, хто використовує цю зброю у своєму арсеналі.
Декілька загиблих щороку – трагічна реальність. Гинуть дорослі, намагаючись здати небезпечну знахідку до пункту прийому металобрухту або при спробі розібрати пристрій з метою отримати вибухову речовину; гинуть діти, які з цікавості підкладають боєприпаси у багаття.
Натрапити на небезпечну «іграшку» можна практично скрізь: у лісі, у старому окопі, на свіжозораному полі, на власному городі й навіть на вулицях міст. І якщо вибухові пристрої серійного зразка легко розпізнати за зовнішнім виглядом і діяти відповідно до ситуації, то саморобну вибухівку, що може з’явитися на вулицях міст і селищ, розпізнати набагато складніше. Небезпека терористичних актів, від яких не застрахована жодна країна світу, робить питання поводження із невідомими, залишеними без догляду речами украй актуальним.
Фахівці цивільного захисту рекомендують вчителям і батькам обов’язково проводити з дітьми бесіди щодо поводження з невідомими предметами і пристроями.
Під вибухонебезпечними предметами слід розуміти будь-які пристрої, засоби, підозрілі предмети, що здатні за певних умов вибухати.
До вибухонебезпечних предметів належать:
вибухові речовини
хімічні з’єднання або суміші, здатні під впливом певних зовнішніх дій (нагрівання, удар, тертя, вибух іншого вибухового пристрою) до швидкого хімічного перетворення, що саморозповсюджується, з виділенням великої кількості енергії і утворенням газів.
боєприпаси
вироби військової техніки одноразового вживання, призначені для враження живої сили супротивника. До боєприпасів належать:
бойові частки ракет;
авіаційні бомби;
артилерійські боєприпаси (снаряди, міни);
інженерні боєприпаси (протитанкові і протипіхотні міни);
ручні гранати;
стрілецькі боєприпаси (набої до пістолетів, карабінів, автоматів тощо);
піротехнічні засоби:
патрони (сигнальні, освітлювальні, імітаційні, спеціальні);
вибухові пакети;
петарди;
ракети (освітлювальні, сигнальні);
гранати;
димові шашки.
саморобні вибухові пристрої
пристрої, в яких застосований хоча б один елемент конструкції саморобного виготовлення:
саморобні міни-пастки;
міни-сюрпризи, що імітують предмети домашнього побуту, дитячі іграшки або речі, що привертають увагу.
Зазвичай, при знаходженні серійних мін, снарядів, гранат дорослі негайно викликають фахівців, які огороджують район і знешкоджують небезпечні знахідки. Інша справа – діти. Природна цікавість спонукає їх до небезпечний експериментів. Діти підкладають боєприпаси у багаття, випробують їх на міцність ударами, намагаються розібрати, приносять додому, у двір, до школи. Тому так важливо пояснити учням наслідки подібних дій, навчити правилам поведінки у таких ситуаціях.
У разі знаходження вибухонебезпечного пристрою ЗАБОРОНЕНО:
наближатися до предмета;
пересувати його або брати до рук;
розряджати, кидати, вдаряти по ньому;
розпалювати поряд багаття або кидати до нього предмет;
приносити предмет додому, у табір, до школи.
Необхідно негайно повідомити міліцію або дорослих про знахідку!
Земля таїть багато небезпечних знахідок, на які можна натрапити під час прогулянок лісом, походів і стати їх жертвами, навіть, не підозрюючи про це. Ніхто не може гарантувати, що у землі під багаттям, розкладеним на лісовій галявині, немає снарядів часів війни.
Під час прогулянок в лісі або в туристичному поході: ретельно вибирати місце для багаття.
Воно повинно бути на достатній відстані від траншей і окопів, що залишилися з війни;
перед розведенням багаття в радіусі п’яти метрів перевірити ґрунт на наявність вибухонебезпечних предметів щупом (або обережно зняти лопатою верхній шар ґрунту, перекопати землю на глибину 40-50 см);
користуватися старими багаттями не завжди безпечно, адже там можуть виявитися підкинуті військові «трофеї» або такі, що не вибухнули;
у жодному випадку не підходити до знайдених багать, що горять (особливо вночі). В цьому багатті може виявитися предмет, що може вибухнути.
Практично всі вибухові речовини чутливі до механічних дій і нагрівання. Поводження з ними вимагає граничної уваги і обережності.
Слід пам’ятати, що розмінуванням, знешкодженням або знищенням вибухонебезпечних предметів займаються тільки підготовлені фахівці-сапери, допущені до цього виду робіт.
Однією з серйозних загроз сучасного суспільства є тероризм. Майже щоденно здійснюються терористичні акти, унаслідок яких гинуть люди. Більшість цих злочинів здійснюються з використанням вибухових пристроїв. Нерідко це саморобні, нестандартні пристрої, що їх складно виявити, знешкодити або ліквідувати. Злочинці зазвичай поміщають їх в звичайні портфелі, сумки, банки, пакунки і потім залишають у багатолюдних місцях. У такому разі важко відрізнити сумку з вибухівкою від такої ж сумки, залишеної забудькуватим пасажиром у громадському транспорті. Часто такі міни-пастки мають досить привабливий вигляд. Відомі випадки застосування їх у авторучках, мобільних телефонах, гаманцях, дитячих іграшках.
Тому бездоглядні предмети в транспорті, кінотеатрі, магазині, на вокзалі тощо вимагають особливої уваги.
Є декілька ознак, що дозволяють припустити, що маємо справу з вибуховим пристроєм.
Слід звертати увагу на:
припарковані біля будівель автомашини, власник яких невідомий або державні номери якої не знайомі мешканцям, а також коли автомобіль давно непорушно припаркований;
наявність у знайденому механізмі антени або приєднаних до нього дротів;
звуки, що лунають від предмету (цокання годинника, сигнали через певний проміжок часу), мигтіння індикаторної лампочки;
наявність джерел живлення на механізмі або поряд з ним (батарейки, акумулятори тощо);
наявність розтяжки дротів або дротів, що тягнуться від механізму на велику відстань.
Якщо знайдений предмет видається підозрілим, потрібно повідомити про нього працівників міліції чи ДСНС.
Якщо знайдено забуту річ у громадському транспорті, доречно опитати людей, які знаходяться поряд. Бажано встановити, кому річ належить або хто міг її залишити. Якщо господаря встановити не вдається, потрібно негайно повідомити про знахідку водія (кондуктора).
У разі знаходження підозрілого предмета у під’їзді будинку, потрібно опитати сусідів, можливо, він належить їм. У разі неможливості встановити власника – негайно повідомити про знахідку до найближчого відділення міліції, до військкомату, органів місцевого самоврядування, підрозділу ДСНС за телефоном «101».
Якщо підозрілий предмет знайдено в установі, потрібно негайно повідомити про знахідку адміністрацію.
У разі знаходженні вибухонебезпечного пристрою:
Негайно повідомити чергові служби органів внутрішніх справ, цивільного захисту;
Не підходити до предмету, не торкатися і не пересувати його, не допускати до знахідки інших людей;
Припинити всі види робіт в районі виявлення вибухонебезпечного предмету.
Не користуватися засобами радіозв’язку, мобільними телефонами (вони можуть спровокувати вибух).
Дочекатися прибуття фахівців; вказати місце знахідки та повідомити час її виявлення.
У випадку, коли в будинку знайдено вибуховий пристрій й здійснюється евакуація:
одягніть одяг з довгими рукавами, щільні брюки і взуття на товстій підошві (це може захистити від осколків скла);
візьміть документи (паспорт, свідоцтво про народження дітей тощо), гроші;
під час евакуації слідуйте маршрутом, вказаним органами, що проводять евакуацію. Не намагайтеся скоротити шлях, тому що деякі райони або зони можуть бути закриті для пересування;
тримайтеся подалі від обірваних ліній енергопостачання.
Якщо будинок (квартира) опинилися поблизу епіцентру вибуху:
обережно обійдіть всі приміщення, щоб перевірити чи немає витоків води, газу, спалахів і т.п. У темряві в жодному випадку не запалюйте сірника або свічки – користуйтеся ліхтариком;
негайно вимкніть всі електроприлади, перекрийте газ, воду;
з безпечного місця зателефонуйте рідним та близьким і стисло повідомте про своє місцезнаходження, самопочуття;
перевірте, чи потребують допомоги сусіди.
Опинившись поблизу вибуху, стримайте свою цікавість і не намагайтеся наблизитись до епіцентру, щоб розгледіти або допомогти рятівникам. Найкраще, що можна зробити – залишити небезпечне місце. До того ж варто знати, що зловмисники часто встановлюють вибухові пристрої парами, щоб, через деякий час після вибуху першої з них, пролунав другий вибух. Зловмисники розраховують на те, що після першого вибуху на його місці зберуться люди, у тому числі й представники силових структур, і при повторному вибуху жертв буде набагато більше.
Отож:
не слід робити самостійно жодних маніпуляцій із знахідками або підозрілими предметами, що можуть виявитися вибуховими пристроями;
виявивши річ без господаря, треба звернутися до працівника міліції або іншого посадовця; не можна торкатися знахідки;
не користуйтеся мобільним та радіозв’язком поблизу підозрілої знахідки.
Для поштової кореспонденції з пластиковою міною характерна надмірна товщина, пружність, вага не менше 50 г і ретельна упаковка. На конверті можуть бути різні плями, проколи, можливий специфічний запах. Повинно насторожити настирне бажання вручити лист неодмінно в руки адресата і надписи на кшталт: «розкрити тільки особисто», «особисто в руки», «секретно» і т.п. Підозрілий лист не можна відкривати, згинати, нагрівати або опускати у воду.
Поради керівнику навчального закладу:
Останнім часом почастішали випадки телефонних повідомлень про замінування приміщень та виявлення підозрілих предметів, що можуть виявитися вибуховими пристроями.
На такий випадок пропонуємо заходи попереджувального характеру:
посилити пропускний режиму при вході і в’їзді на територію закладу, пильнувати системи сигналізації і відеоспостереження;
проводити обходи території закладу і періодичну перевірку складських приміщень на предмет своєчасного виявлення вибухових пристроїв або підозрілих предметів;
організувати проведення спільних із працівниками цивільного захисту, правоохоронних органів інструктажів і практичних занять з питань дій у разі загрози або виникнення надзвичайних подій.
У разі виявлення підозрілого предмета працівниками навчального закладу чи учнями потрібно негайно повідомити правоохоронні органи, територіальні органи управління з питань цивільного захисту.
До прибуття оперативно-слідчої групи керівник навчального закладу повинен дати вказівку співробітникам знаходитися на безпечній відстані від знайденого предмета.
У разі потреби – евакуйовувати людей згідно наявному плану евакуації.
Потрібно забезпечити можливість безперешкодного під’їзду до місця виявлення підозрілого предмета автомашин правоохоронних органів, співробітників територіальних органів управління з питань цивільного захисту, пожежної охорони, невідкладної медичної допомоги, служб експлуатації, забезпечити присутність осіб, що знайшли знахідку, до прибуття оперативно-слідчої групи.
У всіх випадках керівник навчального закладу дає вказівку не наближатися, не чіпати, не розкривати і не переміщати підозрілу знахідку, зафіксує час її виявлення.
Методичні рекомендації щодо проведення бесід з учнями загальноосвітніх навчальних закладів з питань поведінки у надзвичайній ситуації.
Що потрібно робити у надзвичайній ситуації?
Правила безпечної поведінки у надзвичайних ситуаціях.
- У разі загрози ураження стрілецькою зброєю:
закрити штори або жалюзі (заклеїти вікна паперовими стрічками) для зниження ураження фрагментами скла;
вимкнути світло, закрити вікна та двері;
зайняти місце на підлозі в приміщенні, що не має вікон на вулицю (ванна кімната, передпокій);
інформувати різними засобами про небезпеку близьких чи знайомих.
- У разі загрози чи ведення бойових дій:
закрити штори або жалюзі (заклеїти вікна паперовими стрічками) для зменшення ураження фрагментами скла. Вимкнути живлення, закрити воду і газ, загасити (вимкнути) пристрої для опалення;
взяти документи, гроші і продукти, предмети першої необхідності, медичну аптечку;
відразу залишити житловий будинок, сховатися у підвалі або у найближчому сховищі;
попередити сусідів про небезпеку, допомогти людям похилого віку і дітям;
без крайньої необхідності не залишати безпечне місце перебування;
проявляти крайню обережність; не варто панікувати.
- Якщо стався вибух:
уважно озирнутися навколо, щоб з’ясувати вірогідність небезпеки подальших обвалів і вибухів, чи не висить з руїн розбите скло, чи не потрібна комусь допомога;
якщо є можливість – спокійно вийти з місця пригоди. Опинившись під завалами – подавати звукові сигнали. Пам’ятайте, що за низької активності людина може вижити без води упродовж п’яти днів;
виконати всі інструкції рятувальників.
- Під час повітряної небезпеки:
відключити живлення, закрити воду і газ;
загасити (вимкнути) пристрої для опалення;
взяти документи, гроші і продукти, предмети першої необхідності, аптечку;
попередити про небезпеку сусідів і, у разі необхідності надати допомогу людям похилого віку та хворим;
дізнатися, де знаходиться найближче до укриття. Переконатися, що шлях до нього вільний і укриття знаходиться у придатному стані;
як якнайшвидше дійти до захисних споруд або сховатися на місцевості. Дотримуватися спокою і порядку. Без крайньої необхідності не залишати безпечного місця перебування. Слідкувати за офіційними повідомленнями.
- Під час масових заворушень:
зберігати спокій і розсудливість;
під час знаходження на вулиці – залишити місце масового скупчення людей, уникати агресивно налаштованих людей;
не піддаватися на провокації;
надійно зачиняти двері. Не підходити до вікон і не виходити на балкон. Без крайньої необхідності не залишати приміщення.
- Якщо Вас захопили у заручники і Вашому життю є загроза:
постаратися запам’ятати вік, зріст, голос, манеру говорити, звички тощо злочинців, що може допомогти їх пошуку;
за першої нагоди постаратися сповістити про своє місцезнаходження рідним або міліції;
намагатися бути розсудливим, спокійним, миролюбним, не піддавати себе ризику;
якщо злочинці знаходяться під впливом алкоголю або наркотиків, намагатися уникати спілкування з ними, оскільки їхні дії можуть бути непередбачуваними;
не підсилювати агресивність злочинців своєю непокорою, сваркою або опором;
виконувати вимоги терористів, не створюючи конфліктних ситуацій, звертатися за дозволом для переміщення, відвідання вбиральні тощо;
уникати будь-яких обговорень, зокрема політичних тем, зі злочинцями;
нічого не просити, їсти все, що дають;
якщо Ви тривалий час знаходитеся поряд зі злочинцями, постаратися встановити з ними контакт, визвати гуманні почуття;
уважно слідкувати за поведінкою злочинців та їхніми намірами, бути готовими до втечі, пересвідчившись у високих шансах на успіх;
спробувати знайти найбільш безпечне місце у приміщенні, де знаходитесь і де можна було б захищати себе під час штурму терористів (кімната, стіни і вікна якої виходять не на вулицю – ванна кімната або шафа). У разі відсутності такого місця – падати на підлогу за будь-якого шуму або у разі стрільбі;
при застосуванні силами спеціального призначення сльозогінного газу, дихати через мокру тканину, швидко і часто блимаючи, викликаючи сльози;
під час штурму не брати до рук зброю терористів, щоб не постраждати від штурмуючих, які стріляють по озброєних людях;
під час звільнення виходити швидко, речі залишати там, де вони знаходяться, через ймовірність вибуху або пожежі, беззаперечно виконувати команди групи захоплення.
- При проведенні тимчасової евакуації цивільного населення з небезпечної зони:
взяти документи, гроші й продукти, необхідні речі, лікарські засоби;
за можливості, надати допомогу пенсіонерам, людям з обмеженими можливостями;
дітям дошкільного віку вкласти до кишені або прикріпити до одягу записку, де зазначається ім’я, прізвище, домашня адреса, а також прізвище матері та батька;
переміщатися за вказаною адресою.
У разі необхідності – звернутися за допомогою до міліції та медичних працівників.
- Інформацію про психологічний челендж.
Психологічний челендж – це не конкурс на краще фото, а можливість навчитися дбати про себе та свій психологічний стан.
Терміни: 28 квітня – 7 травня 2022 року.
Як долучитися до 10 денного психологічного челенджу «Подбай про себе»?
Попереду всього 3 кроки й Ви з нами!
- Заповніть реєстраційну форму перейшовши за посиланням https://docs.google.com/…/1L1sRjYWH6fxxkyRriYo3RZk…/edit
- Долучіться до групи у Viber (запрошення надійде Вам після реєстрації).
- Будьте активними!
- Інформація про Всеукраїнський Благодійний Фестиваль Мистецтв «Паляниця Фест».
ВАЖЛИВО! Розмір організаційного внеску учасники визначають самостійно.
100% отриманих коштів будуть перераховуватися на потреби ЗСУ та громадянам, які постраждали під час війни.
В день оголошення результатів ми опублікуємо фотозвіт про використання внесків, а також таблицю із скріншотами внесків.
ПОЛОЖЕННЯ https://drive.google.com/…/1TE…/view…
ЗАЯВКА https://docs.google.com/…/1FAIpQLScyfo8d5Hp…/viewform..
САЙТ ФЕСТИВАЛЮ http://artfestyula.tilda.ws/ukraina2022
ПОШТА ФЕСТИВАЛЮ yulaukraina@gmail.com
Організатор: Агенція творчого та професійного розвитку «Yula» ( Юла Арт Фест).
- Конкурс дитячих малюнків «Війна очима дітей».
- Відеоурок для маленьких вокалістів.
«Артикуляційна гімнастика» студії сучасного вокалу MІХ, керівник Андрусенко І.Б.
- Інформацією про те, що Центр протидії дезінформації при РНБО України та Офіс доброчесності НАЗК у рамках проєкту «Доброчесність онлайн» презентують першу серію мультфільму про протидію дезінформації та фейкам під час війни.
https://www.facebook.com/nata.krasowskaj.3/videos/3100290473617982/
- Інформація про благодійний аукціон «Дитячі малюнки рятують життя».
https://mon.gov.ua/…/dityachi-malyunki-ryatuyut-zhittya…
- Інформація про зустріч для батьків дітей з ООП, яку проведе ГО «Смарт освіта» та nus.org.ua за підтримки міжнародного фонду «Відродження».
Зустріч відбудеться у зумі без відкритої трансляції 5 травня о 18:30, зареєструватись на неї можна за цим посиланням –https://docs.google.com/…/1FAIpQLSdjEAjh…/viewform до 2 травня включно.
Відповідатиме на запитання експертка з інклюзивного навчання Ольга Малікова у межах циклу – https://nus.org.ua/…/go-smart-osvita-zapuskaye…/… “Навчаємо та підтримуємо дітей з ООП під час війни”.
“Якщо у вас є запитання (або проблема), як підтримувати у навчанні чи навчати дітей з ООП, як батькам організувати підтримку корекційної роботи, над якими навичками працювати вдома, заповніть форму – https://docs.google.com/…/1FAIpQLSdjEAjh…/viewform і приходьте на зустріч.
https://nus.org.ua/…/batkiv-ditej-z-oop-zaproshuyut-na…/
- Поради психологині Галини Волошиної.
Підтримка — це так важливо, особливо зараз у сучасних реаліях. Здавалось, підтримати іншу людину це просто, але не всі можуть це робити правильно.
Доречно говорити про прояв нашої емпатійності, не плутати зі співчуванням (адже співчування — це одна з реакцій на емпатію).
Емпатія — це здатність розуміти і відчувати почуття іншої людини. Наразі дуже багато людей пережили жахіття, і вони хочуть бути почутими, а не ось це «Я тебе розумію»…
Тому надаємо вам невеличкий чек-ліст того, як правильно забезпечити підтримку та не нашкодити людині й не травмувати ще більше:
Кожна особа має свою унікальну історію та досвід, і тому казати «Я тебе розумію» буде недоречно. Це може тільки викликати роздратованість.
Натомість слід використовувати фрази на кшталт «Я хочу зрозуміти твої почуття», «Те, що тобі довелось пережити, — це жахливо», «Я можу тобі чимось допомогти?».
Не знецінюйте почуття людини та не порівнюйте її ситуацію з іншими. Так ви можете тільки відштовхнути її від себе та залишити сам на сам зі своїми почуттями. Уникайте таких фраз: «Дурниці, не хвилюйся», «Добре, що живий, а іншим ще гірше» і т. д.
Якщо людина не хоче ділитися з вами певною інформацією, не тисніть на неї. Можливо, вона не готова розділити пережите з кимось, тому зачекайте.
Не оцінюйте вчинки особи: «А якби мене послухала», «А чого одразу не виїхала» і т. д.
Наголосіть на позитивних рисах, сильних сторонах особи.
Не потрібно такого: «Ой, бідненька», «Мені так жаль тебе» — так ви лише ще більше заганяєте людину в позицію жертви.
Мабуть, найголовніше — це проявляти активне слухання. Просто вислухайте людину спокійно, не перебиваючи та не підганяючи.
Важливо також пам’ятати і про себе. Ви не мусите підтримувати всіх на шкоду собі. Важливо діяти опираючись на власні сили, коли відчуваєш у собі внутрішню енергію та ресурс.
Якщо немає змоги допомогти, то краще скоординувати до того, хто може надати якісну підтримку.
- Рейтинг кращих сімейних анімацій.
- Добірка україномовних каналів в YouTube для наймолодших.
Мультики та відео стали невід’ємною частиною життя сучасних дітей. Це хороший спосіб їх відволікти, зайняти або «розв’язати» руки батькам. Вони, звісно, не компенсують живої взаємодії та комунікації, проте, за обдуманого використання, стануть хорошими помічниками батькам.
Кількість запитів про те, що хотілося б чимось замінити російськомовний контент для дошкільнят в YouTube росте в геометричній прогресії.
Добірка каналів із україномовним контентом:
12.1. Дзиґа мала.
Канал із наповненням, яке буде цікавим не лише найменшим.
https://youtube.com/channel/UC3h-TiaelkVRGxppisXH9pw
12.2. Ладоньки-ладоньки.
Найбільш улюблені відео всіх дітлахів: тварини, овочі, фрукти, абетка.
https://youtube.com/channel/UCQ-E7PHQi8o6gxWUd70HBcQ
12.3. З любов’ю до дітей.
Канал з великою аудиторією і великою кількістю відео для перегляду.
https://youtube.com/user/SonechkoProject
12.4. Вередулька TV.
Відео не менш улюблених тем з професіями, транспортом та ін.
Багато відео створені на основі додатків. Відповідно, якщо малюкам сподобається – можна завантажити додаток і гратися разом.
https://youtube.com/channel/UC_gu9bSubNylC8cBWyq01eg
12.5. Українською мовою.
Канал з україномовними мультиками. Але не тільки. На каналі є збірка концертів українських виконавців.
https://youtube.com/…/%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0…
12.6. Маленьке містечко.
Мультики українською мовою для найменших.
https://youtube.com/…/%D0%9C%D0%B0%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D1…
12.7. HeyKids.
Дитячі пісеньки, які супроводжуються яскравою анімацією.
https://youtube.com/channel/UC3cOHufFH4tZoiAmdzbfbIA
12.8. Янко Гортало.
Канал, який ми з дітьми вмикали у їх ранньому дитинстві)
https://youtube.com/…/%D0%AF%D0%BD%D0%BA%D0%BE%D0%93%D0…
12.9. Казкарик.
Для любителів тракторців.
https://youtube.com/…/%D0%9A%D0%B0%D0%B7%D0%BA%D0%B0%D1…
12.10. Ukranimaua.
Колекція мультиків українських кіностудій «КиївНаукФільм» та «УкрАнімаФільм» з 1961 року.
https://youtube.com/c/BarabanTVua
12.11. Novator film.
Для любителів «пластилінових» мультиків.
https://youtube.com/user/novatorfil.
За матеріалами психолоаг Анни Романик.
- Серія корисних відеороликів і графічних матеріалів, щоб нормалізувати свій психологічний стан.
Усі вони створені професійним психологом у рамках проєкту «Голоси Мирних. Музей Фонду Ріната Ахметова», містять стислі і суто практичні поради, які стануть в пригоді кожному.
Перші випуски вже доступні на YouTube-каналі за посиланням – https://www.youtube.com/playlist….
У рамках серії на каналі будуть з’являтися нові відео.
Експертка: Марина Сорокіна
У перших двох відео вона дала поради дорослим щодо перебування з дітьми в укритті: що взяти з собою, як говорити з дитиною, як розважити її та заспокоїти.
27.04.2022
- Інформація про перший інтерактивний журнал для дітей «Чарівний ліхтарик».
https://www.facebook.com/likhtaryk.magic
- Інформація Українського державного центру позашкільної освіти про моніторинг практики та фахових розробок у сфері позашкільної освіти в умовах воєнного стану для формування електронного банку такого досвіду.
https://udcpo.com.ua/%D0%BC%D0%BE%D0%BD%D1%96%D1%82%D0…/
3. Відео «Освітня програма школи: поради для директора».
- Відео «Робота зі спричиненими війною явищами страх, тривога, почуття провини, апатія, безглуздість».
https://www.youtube.com/watch?v=4JyBuxIn99U
- Вибірка розслаблюючого, споглядального контенту для вечора (і не тільки), який сприятливо впливатиме на емоційний стан і відводитиме фокус від новин.
Канал, на якому різні відео з природою та створенням незвичайних речей, їжі своїми руками:
https://www.youtube.com/watch?v=rC6ARq8SZAI
Тут можна спостерігати медитативні кадри з природою та її звуками: шум вітру, спів птахів, ліс:
https://www.youtube.com/watch?v=FxAgAyZYXJ8&feature=youtu.be
Пухнастий друг, намет та природа — те, що потрібно для відпочинку. На каналі багато контенту з відпочинком на природі, приготуванням їжі та насолодою природними явищами:
https://www.youtube.com/watch?v=yjudczJpsVY
Можна завжди дивитися на вогонь, воду, і на те, як хтось працює
Тут можна захопитися медитативним переглядом будівництва будиночка на природі:
https://www.youtube.com/watch?v=Ky3W0K1P2o4&feature=youtu.be
https://www.youtube.com/watch?v=HwPoLOZkFyE&feature=youtu.be
Гарні кадри Альп та інших місць можна знайти на цьому каналі. Відео досить розслаблюючі.
https://www.youtube.com/watch?v=BTMjD7_evjE&feature=youtu.be
Ще один канал із відпочинком на природі: https://www.youtube.com/watch?v=q180IuZkQRg&feature=youtu.be
Кілька каналів із життям різних тварин:
https://www.youtube.com/watch?v=ASLgtV8YQkA
https://www.youtube.com/watch?v=rHkMGcsSDMQ
- Корисні посилання на відео про те, звідки взявся стереотип, що українською треба говорити ідеально. Чому так?
Лекція письменниці та дослідниці Євгенії Кузнєцової «Мова-меч №4: сором за діалекти», у якій ідеться про те, як у СРСР ставилися до регіональних говірок, та чому люди почали їх соромитися: https://youtu.be/KbfBX-rGSqs (триває 8 хв)
Дуже часто в категорію «неправильної» мови потрапляють навіть питомо українські слова, які просто схожі на російські. Лекція письменника і дослідника Остапа Українця про суржик: https://youtu.be/AiiWg9_XRTo (триває майже 18 хв)
Для гурманів лекція Лариси Масенко, мовознавиці, доктора філологічних наук, професорки Національного університету «Києво-Могилянська академія», про історію мови і проблеми з її вживанням, які виникали внаслідок цього: https://youtu.be/VxKBt6LbjJg (триває 30 хв)
Ми нагадуємо про словник https://r2u.org.ua/ – один із найкращих ресурсів, на якому ви можете знайти переклад слів і приклади використання у реченні.
- Запис мотиваційного вебінару “Виклики і можливості” від мовної тренерки Анни Антонової.
- Стаття «Як розробляти й впроваджувати освітні програми: роз’яснює МОН».
28.04.2022
- Видання, що навчає дітей правилам поведінки в небезпечних ситуаціях, містить цінні поради та інформаційні плакати, що допоможуть дітям краще запам’ятати та засвоїти алгоритм дійу разі виявлення мін та вибухонебезпечних предметів.
Інфомація про небезпеку мін та вибухонебезпечних предметів (частина 1)
https://drive.google.com/…/1LG8G2xuNKdS…/view…
Інфомація про небезпеку мін та вибухонебезпечних предметів (частина 2)
https://drive.google.com/…/1klFw6G2WjS4YHfZgp6c…/view…
- Інформація про довідник контактів організацій і установ України, що надають допомогу в умовах воєнного стану. У довіднику зібрано «гарячі лінії» та контакти для людей, які потребують допомоги в умовах воєнного стану на національному рівні. Зокрема – щодо освіти та психологічної допомоги. А також інформацію від обласних військово-цивільних адміністрацій про телефони «гарячих ліній» та контакти для надання допомоги евакуйованим особам, переміщеним особам.
- Серія відеозанять «Анімація для кожного».
https://www.facebook.com/sovaanima1/videos/741034723570988
- Відео «Весела вікторина про рідну Україну».
https://www.youtube.com/watch?v=v5eDoYRzxbw&t=28s
- Відео для дітей «Емоції та Почуття».
https://www.youtube.com/watch?v=17rG9EHzcLI
- Міні-фільм про феномен українського мистецького авангарду та про те, як його намагається вкрасти росія.
- Поради психотерапевтки, співзасновниці платформи Хаб стійкості Анастасія Ніжнік (Anastasiia Nizhnik).
https://www.facebook.com/AnastasiiaNizhnik
- Корисні ресурси для педагогів, батьків, дітей та інших учасників освітнього процесу Ресурсного центру підтримки інклюзивної освіти Інституту післядипломної освіти Київського університету імені Бориса Грінченка
https://rcpio.ippo.kubg.edu.ua/?p=4421
- «Словник інклюзивності» та «Словник інклюзивності. Розділ 2».
https://rcpio.ippo.kubg.edu.ua/?p=4447
https://rcpio.ippo.kubg.edu.ua/?p=4453
- Відеопрезентація «Танець модерн».
https://www.facebook.com/100002119063722/videos/381517577188238
- Музей Олеся Гончара.
https://museum-portal.com/ua/museum/muzey-olesya-honchara
https://museum-portal.com/ua/museum/lvivskij-literaturno-memorialnij-muzej-ivana-franka
- Екскурсія по музею О.П.Довженка.
13.Музей Лесі Українки у Києві. Онлайн екскурсія.
29.04.2020
- Матеріали Центру протидії дезінформації про протидію дезінформації та фейкам під час війни
https://www.facebook.com/prosvita.nazk/videos/1363504310821021
https://www.facebook.com/prosvita.nazk/posts/388724259773542
https://www.facebook.com/102284331750871/posts/388724259773542/?d=n
- Матеріали президентки Української асоціації когнітивно-поведінкової терапії Валентини Паробій.
«Як захистити ментальне здоров’я?»
10 порад від психолога, які допоможуть натренувати навичку резильєнтності
Так само, як імунітет допомагає організму опиратися захворюванням, є особливості психіки, які допомагають людині протистояти дії стресу. Порівняно недавно в психологічній термінології з‘явилося поняття «резильєнтність». Його можна перекласти приблизно як «пружність». Резильєнтність – характеристика психіки, що дає змогу попередити вигорання, тривожні та депресивні стани.
Якщо впустити на підлогу металеву кульку, з нею нічого не буде. Якщо впустити яйце, воно розіб‘ється. А якщо впаде тенісний м’яч, від удару об підлогу він змінить форму, потім відновить її й відстрибне. Це і є резильєнтність
Навчіться змінювати власну оцінку ситуацій. На нас впливають не події, а значення, яке ми їм надаємо. В когнітивно-поведінковій терапії існує модель АВС, у якій А – це вихідна подія, а С – реакція. Революція поведінкової психології відбулася, коли знайшли на перший погляд неочевидну складову В. Вона відповідає за власну оцінку.
Дійте. Резильєнтно-формуюча поведінка спирається на турботу про себе та задоволення потреб у русі, сні та здоровому харчуванні. Психолог та творець однієї з гілок когнітивно-поведінкової терапії Стівен Гейз не починає роботу з пацієнтами, допоки не налаштує їхні сон, активність та харчування. Прожити день без руху – це як отримати ін’єкцію депресанта, а депривація сну аналогічна добровільній евтаназії.
Складіть «абетку ресурсу». Це гра, у якій на кожну літеру алфавіту треба написати джерело задоволення. В результаті ви отримуєте список дій, які завжди покращуватимуть емоційний стан. Добре, якщо там будуть справи, які можна зробити одразу, наприклад, увімкнути улюблену музику, а також більш складні, які потребують планування.
Зміцнюйте соціальні зв‘язки. Люди – зграйні істоти. Безпека, яку ми відчуваємо від спілкування з собі подібними, позитивно впливає на роботу головного мозку. Особливо терапевтичним є персональне спілкування – воно суттєво більш корисне, аніж контакт у месенджерах.
Розвʼязуйте проблеми, а не уникайте їх. Виклики та завдання – невід‘ємна частина життя. Що більше ми намагаємося від них відгородитися, то складніше їх подолати, коли ми зрештою з ними стикаємося. Замість того, щоб тримати проблеми за зачиненими дверима, їх треба випустити, вишикувати в чергу та поступово розвʼязувати.
Практикуйте майндфулнес та медитацію. Це як спортзал для префронтальної кори мозку, яка тримає під контролем швидкість емоційних реакцій. Практики усвідомленості допомагають втримувати цей контроль. Це відбувається завдяки вмінню зосереджуватися на відчуттях тіла, диханні та потоці думок без того, щоб у них занурюватися.
Визначте власні цінності. Уявіть, що пливете на кораблі без інструментів та карт і не можете визначити напрямок руху. Але над вами – небо та зорі, за якими можна зрозуміти, куди прокладати шлях. У житті цими зорями слугують ваші цінності. Складіть список цінностей, сформульованих за допомогою дієслів, це зробить їх більш досяжними та конкретними.
Заведіть щоденник станів та емоцій. Коли у вас змінюється настрій, ставте все на паузу та запитуйте себе: яка думка пронеслася в мене в голові? Спробуйте її сформулювати та проаналізувати. Це допоможе раціоналізувати відчуття та вплинути на складову В із моделі АВС.
Аналізуйте думки з огляду на те, чи корисні вони для вас. Замисліться, чи корисно так думати та чи наближає це вас до ваших головних цінностей. Припустіть, що буде, якщо ви думатимете інакше, та виходьте з того, що буде кориснішим для вас.
Уявіть, що спілкуєтеся з собою з позиції подруги чи друга. Що б ви сказали близькій людині, якби вона думала те, що ви зараз? Коли ми міняємо позицію на дружню, стаємо значно більш співчутливими, аніж коли даємо слово внутрішньому критику.
- Матеріали про найбільш поширені способи самодопомоги. Відео про панічні атаки.
- Добірка освітніх ресурсів для навчання та розвитку.
- Поради «Як боротися з тривожними думками або техніка корисного мислення».
Якщо ви скаржитесь на те що, думки весь час кружляють навколо того що сталося, що все пропало, не в стані взагалі функціонувати і не можете припинити думати негативно, то ця техніка для вас.
Крок 1. Визначте і запишіть думки, пов’язані з травматичним досвідом, які шкодять сьогоденню. Та альтернативні думки, про щоб зараз було корисніше думати. Якщо вам важко визначити негативні думки, тоді спробуйте визначити спочатку почуття, а потім думки, які супроводжуються цими почуттями:
«Якщо ви думаєте про травматичну подію, яка у вас реакція?»
«Які думки виникають у вас, коли ви зосереджується на найсильніших реакціях?»
Крок 2. Наступним кроком є визначення, уточнення та запис альтернативних корисних думок. Перегляньте негативні думки та почуття і запишіть до них альтернативні корисні думки і отримані емоційні реакції
Крок 3. Після того, як ви визначили корисні думки, уявіть ситуацію та попрактикуйтесь вимовляти корисні думки вголос, щоб протистояти негативним думкам та емоціям. Це дасть можливість звикнути до досвіду свідомої заміни непотрібних думок корисними.
Крок 4. Ключ до корисного мислення — це репетирувати корисні думки в повсякденному житті. Уявіть собі, що ви перебуваєте в ситуації, і практикуйте заміну негативних думок корисними думками. Використання цих корисних навичок мислення схоже на вивчення чогось нового, але з практикою стане тільки краще.
- Стаття «7 лайфхаків, що допоможуть тобі подолати всі упередження та перейти на українську».
- Поради для викладачів «Як адаптувати навчальний процес» військового психолога Олексія Карачинського.⠀
- Список лікарів, які готові безкоштовно проконсультувати з різних питань людей, які наразі перебувають у небезпечних регіонах, що підготувало видання «Українська правда. Життя». https://life.pravda.com.ua/health/2022/02/28/247586/
- Допис «Що таке ленд-ліз та як він вплине на російсько-українську війну?»
Цей матеріал підготовлений у рамках проєкту «Термінова підтримка ЄС для громадянського суспільства», що впроваджується Isar Ednannia за фінансової підтримки Європейського Союзу. Зміст цього документа є виключною відповідальністю студії онлайн-освіти EdEra і не обов’язково відображає позицію Європейського Союзу».
⠀
- Відео «Як українська мова сформувала російську».
https://www.youtube.com/watch?v=QeXlQnBNy98
- Україна вражає. | Подорож до Бесарабії. https://www.youtube.com/watch?v=QZrytM9V3GM
Україна вражає. Львівщина.
https://www.youtube.com/watch?v=PfsidqD4jeI
Україна вражає. Подорож на Закарпаття. https://www.youtube.com/watch?v=SZo9v8lczUI
Україна вражає. Подорож на захід України. https://www.youtube.com/watch?v=6LU33EpwxYA
Україна вражає. Тернопільщина.
https://www.youtube.com/watch?v=vGgVU-Cav34
Україна вражає. Херсонщина.
https://www.youtube.com/watch?v=L58I9sFg5Z4
Харківська область.
https://discover.ua/virtual-tours/harkovskaya-oblast
Черкащина.
https://discover.ua/virtual-tours/cherkasskaya-oblast
Підготувала: Ірина Сліпець,
заступник директора з навчальної роботи ПТДЮ
Коментарі закриті.