У Палаці творчості дітей та юнацтва стартували майстер-класи

У чарівному світі Жужуба, серед усіх мешканців, жили: кіт Пітер, який мав біле забарвлення, коричнева мурашка Боб, павучиха Ізабелла та мандрівник Сашко. Жили вони у Місті ластівок. Одного дня вирішили помандрувати у Чарівний ліс, аби назбирати чудодійних грибів та зварити смачний суп, який надає такої сили, якої не знає світ. Вони бажали здобути цю силу, аби дістатися до Кав’ярні бажань, навколо якої було провалля та Пустеля-лабіринт. Ані добрі, ані злі сили не могли туди дістатися. Злі мешканці Жужуби бажали завоювати територію, а добрі – понад усе, прагнули, аби на їхній чарівній планеті панував мир та спокій. Гриби у Чарівному лісі були рідкісним явищем і всі бажали їх знайти, адже вони були надзвичайно корисними. Кілька ложок супу із грибів додавали хоробрості, а також будь-яку якість характеру, яку бажав отримати той, хто ласував тією стравою. – Нумо підім до залізниці для того, щоб швидше дістатися до Чарівного лісу! – весело запропонувала мурашка Боб. – Ви ідіть, а я побіжу, щоб швидше знайти гриби, тому, що їхати у потязі мені важко! – незадоволено мовив кіт Пітер. – Я складу компанію Пітеру! – радісно сказала павучиха Ізабелла. Кіт погодився і голосно замуркотів. – Як хочете! Біжіть, якщо вам так зручно, а я поїду на потязі. Отже, дісталися наші мандрівники Чарівного лісу. Майже годину вони блукали, шукаючи гриби, але нічого не вдавалося. Вони втрачали надію. Тим часом в небі пролітала бджілка Оксана, вона могла бачити навіть невидимі речі, адже мешкала в Невидимому місті. Бджілка помітила знайому павучиху Ізабеллу і запитала: – Що ви тут робите? – Намагаємося знайти чарівні гриби та ось вже годину у нас нічого не виходить. Допоможеш нам? – втрутився у розмову мандрівник. – Так, добре, але тільки тоді, якщо ви принесете мені мішок золота, яке знаходиться у Золотій пустелі. Друзі порадилися і вирішили відправити мандрівника у далеку подорож, аби виконати забаганку бджілки. Мандрівнику Сашку довелося перебратися через Озеро правди, а для цього йому потрібно було зрубати дерево та зробити човен, боротися із Бронзовим драконом. За декілька секунд на місці зрубаного дерева виросло гігантське, яке впало й утворило міст. Мандівник добрався до пустелі та взяв два мішки золота, одне віддали бджілці Оксані, а інше – залишили собі. Після цього бджола допомогла їм знайти чарівні гриби, які для простого ока були невидимими. Наші шукачі пригод зварили суп та запросили своїх друзів: кіборга Роба, живого каменя Ластіка та пташку Анастасію. З’їли це все за одну хвилину. Несподівано коту Пітеру прийшла геніальна ідея: віддати залишки супу світлому королю Міста фей, щоб правителі змогли піти у Кав’ярню бажань, випити філіжанку кави, аби саме добрі бажання перемогли. Всі погодилися. І до Кав’ярні бажань мали доступ тільки добрі жителі чарівного світу Жужуба. Керівник гуртка журналістики та дубляжу «ART-простір» – Глінчук Тетяна Петрівна. Контактні дані: Тел. (096)-98-777-59 E-mail – tetianahlinchuk@ukr.net