Допоки оживає писанка – не згасне світло життя

     Саме з таким внутрішнім відчуттям 8 квітня у Палаці творчості дітей та юнацтва відбулося особливе продовження етнографічного проєкту «Великодня майстерня» – майстер-клас із писанкарства для педагогів закладу.

     Це була не просто зустріч із традицією. Це був діалог із тишею, у якій народжуються символи. Де кольори та візерунки промовляють мовою предків. Де сама сутність Великодня – відродження, віра та надія.

    Педагог ПТДЮ, культуролог, яка тонко відчуває й передає красу українських традицій, Тетяна Котенко відкрила учасникам глибини української писанкової символіки: розповіла про значення кожного знака,  силу кольорів і ті невидимі ниті, що поєднують покоління. У її словах оживали давні вірування, а в руках учасників народжувалися унікальні писанки – кожна зі своїм змістом і настроєм.

     Віск, вогонь, барви – прості елементи, що в поєднанні творять справжнє диво. І в цій кропіткій роботі було більше, ніж творчість: зосередження, спокій, особливий стан тиші та відчуття причетності до великої культурної спадщини.

    Цей майстер-клас став простором натхнення й відновлення, де кожен зміг не лише опанувати техніку, а й відчути глибину традиції, що оживає в наших руках.

     Бо писанка – це не просто орнамент. Це оберіг. Це закодоване світло життя.

    А ми – ті, хто не дає цьому світлу згаснути.