НЕЗРІВНЯННІЙ «ГАЛАТЕЇ» – ЧВЕРТЬ СТОЛІТТЯ!

     Розпочинаючи цю статтю про ювілейний концерт «Галатеї», як не згадати давньокіпрського скульптора Пігмаліона, який так закохався у створену ним скульптуру Галатеї, що вона, волею богині Афродіти, ожила й прикрасила життя митця. Нині його «послідовниця» – педагог, художній керівник колективу, відмінник освіти України, володар почесної відзнаки Павла Вірського, Наталія Лисохмара у своїй величній хореографічній «скульптурі» – народному художньому колективові «Хореографічний ансамбль «Галатея» – своєрідно повторила цю історію і силою неймовірної любові вдихнула у своє творіння сценічне життя.  

     Із цього приводу найперше, що хочеться зауважити, – будь-який виступ «Галатеї» – це завжди свято. Свято відточених дівочих грацій, витончених рухів юних балерин, чудової музики, вишуканих костюмів, що викликають піднесеність душі глядача і дарують ні з чим незрівняне відчуття безсмертності нашого буття.     

     Й перший наш відступ – слово, присвячене педагогу. Хто ж вона – та, що у великому дитячому колективові стародавній міф про торжество людської душі, людської любові зробила реальністю?.. Наталія Олександрівна Лисохмара, без перебільшення, – культурне надбання і гордість не тільки столичної Київської області, а й усієї України. Це розуміють і визнають як звичайні шанувальники хореографії, так і колеги педагога по танцювальному мистецтву. Та як вона цього досягає, по суті, одноосібно – у межах невеликої статті не з’ясуєш. Бути одночасно художнім керівником, ідейним організатором і постановником хореографічних номерів, продюсером і промоутером своєї нелегкої праці – це незбагненно… Одне ми знаємо напевно – основу педагогічного успіху цієї видатної колеги, безперечно, складає великий талант, та важко навіть збагнути, скільки ще праці вкладає вона в цей витвір своєї полум’яної душі, а це можливо робити тільки з безмежної любові до мистецтва класичної хореографії та дітей.

      23 травня 2025 року численні глядачі – високоповажні гості, педагоги, колишні вихованки, батьки мали нагоду сповна насолодитись та намилуватись красою хореографії улюбленої «Галатеї». Творчий вечір з нагоди чвертьвікового ювілею прославленого колективу розпочав «Київський вальс» Рейнгольда Глієра вишуканою композицією на роликах – однією з новаторських знахідок педагога. Поєднання класичної хореографії та катання на роликах – яскраве ноу-хау ансамблю, єдине в нашій державі. У концерті також прозвучав ще один твір київського композитора – «Вальс Глієра». Цей номер у виконанні «Галатеї» підкорив вже не одну сцену. Він прославив «Галатею» і наше місто не тільки в численних куточках України, а й далеко за її межами.

     Наш відступ другий присвячений вихованкам колективу, їхній колосальній праці та вражаючим здобуткам. За 25 років дітей через навчання в колективі «Галатея» пройшло понад 600 вихованок, 22 з яких отримали вищу хореографічну освіту та пов’язали своє життя з хореографією.

     Зважте, за авторською програмою керівника, розрахованою на 8 років навчання, щоб досягти майстерності й подальшого успіху, вихованкам треба 6 днів на тиждень по 2 години працювати біля станка. Тому, незважаючи на примхи природи, вони щодня йдуть і йдуть на заняття. Бувають і екстремальні ситуації: 2004 року на фестивалі «Чорноморські ігри» із-за неймовірної спеки увесь колектив піднімався о п’ятій ранку і у спідній білизні проводив репетиції «Тарантели», за яку потім отримав 1-ше місце. Про майстерність та стійкість дівчат свідчить такий випадок: на конкурсі ім. Павла Вірського під час виступу «Галатеї» раптово зник музичний супровід. Але вони не розгубилися і продовжували танцювати під рахунок педагога. У залі усі були вражені такою відповідальністю юних артисток. Якоїсь миті Мирослав Вантух, голова журі, звернувся до зали: «Тихіше, будь ласка. Не збивайте дітей з ритму!» Ансамбль не раз виступав за кордоном: по три рази у Туреччині та Прибалтиці, двічі в Іспанії та в Угорщині, побував у Лівані, Швеції, Греції і скрізь зачарований глядач дарував їм палкі аплодисменти.

     Безкінечно можна перераховувати творчі форуми, у яких взяла участь «Галатея», та її здобутки. Лише у 2024/2025 н. р. у 8 конкурсах вона отримала чотири ІІ місця, двадцять два І місця, три Гран-прі та два супер-Гран-прі – на всеукраїнських конкурсах «Святий Миколай, Україну зберігай» та «Світ талантів». Особливо пишається Галатея отриманими 2 та 3 місцями на ХІ Міжнародній хореографічній асамблеї імені Наталії Скорульської у листопаді 2024 року в місті Житомирі, де колектив змагався зі студентами професійних закладів хореографічного мистецтва, а також – І місцем на Міжнародному фестивалі-конкурсі танців народів світу «Веселкова Терпсихора – 2025».

     У ювілейному концерті звучало немало захоплюючих творчих знахідок художнього керівника ансамблю. Однією з них є вишукана романтична композиція «Аве Марія», яку, в числі найперших в концерті, представила  молодша група знаменитого колективу та солістка Ірина Кондратюк.

     Наш третій відступ присвячений ушануванню колективу. Поздоровити з ювілеєм «Галатею» та її зоряного керівника завітав Броварський міський голова Ігор Сапожко, який тепло привітав ювілярів зі святом, нагородив колектив Почесною грамотою виконавчого комітету Броварської міської ради та під гучні оплески глядацької зали вручив Наталії Олександрівні Лисохмарі Почесну відзнаку Броварського міського голови «За заслуги перед містом». Щиро відгукнулась про колектив у своєму вітанні і керівник освітянської галузі міста Оксана Мельник.

     Серед почесних гостей на святі була заслужена артистка України, Голова громадської організації «Київський обласний осередок Національної хореографічної спілки України», начальник організаційного відділу Національної хореографічної спілки України, доцент факультету музичного мистецтва і хореографії Київського столичного університету імені Бориса Грінченка – Віра Синєок. З великою повагою вона відгукнулась про діяльність колективу, зауваживши, що він давно вже посідає провідне місце не тільки в Київській області, а у всій Україні. Також колектив привітав заступник голови Київського обласного осередку Національної хореографічної спілки України – Калієвський Костянтин Васильович. Серед найдорожчих гостей, звісно, були педагоги, батьки. Особливо схвилювало глядачів вітання колишніх вихованок творчого колективу. Серед них – Дар’я Косьмина, професійна балерина, солістка Національного академічного театру опери та балету України ім. Тараса Шевченка, Аліна Шевченко, нині танцівниця Заслуженого академічного ансамблю пісні і танцю Збройних сил України та інші.  Характерною рисою цього вечора було море квітів, яке отримала за свій неймовірний труд прославлений педагог хореографічного мистецтва Наталія Олександрівна Лисохмара.

     Одним з найдорожчих стало вітання директора Палацу Валентини Павлученко, під крилом якої, за словами Наталії Лисохмари, і затишно, й плідно твориться та працюється. Чи не тому, додамо й ми, що директор завжди незримо стоїть за численними успіхами колективу, нехай і подумки, подорожує з ними в поїздках, в усьому забезпечує організацію та підтримку колективу. Ціна цього, що найголовніше, – стабільний успіх ансамблю і здоров’я вихованок.

     До креативного творчого вітання колеги, у жартівливій формі, автор та постановник якого – керівник художній ПТДЮ Ольга Микитюк, також долучились педагоги Валентин Чернігівський, Володимир Пірожак, Олександр Сушилін, Михайло Мішин, Діана Дудник та концертмейстер – Галина Григор’єва.

     Захоплені вітання на адресу колективу та керівника лилися з вуст кожного виступаючого, та чи не найвагомішим стало визнання видатних заслуг Наталії Лисохмари перед вітчизняною хореографією голови журі «Веселкова Терпсихора»,   видатного майстра хореографії, народного артиста України, Героя України, – Мирослава Вантуха, яке прозвучало в запису з екрану монітора. Багато теплих слів на адресу ювілярів сказали й батьки вихованок. Прозвучало й відео-вітання від юної балерини Маргарити Софійчук з фрагментом її виступу безпосередньо зі сцени Київського оперного театру, яка із-за репетиції не змогла завітати на концерт.

     І знову на сцені – його величність танець у виконанні талановитих танцюристок «Галатеї». Особлива симпатія глядача на боці найменших – 4-5-річних галатеяночок, які зі старшою солісткою Софією Смирновою на чолі виконали хореографічну композицію «Веселі страусята». Композиція «Сяйво перлин» під музику Клода Дебюссі, яку виконують старші вихованки, передає ні з чим незрівнянне відчуття глибин океану, а «Жартівниці» та «Нерпочки» у виконанні молодшої групи – оновлюють настрій.

     Особливо вібрує душа глядача, коли сцену в образі сніжно-білого Лебедя із однойменного балету «Лебідь» французького композитора Сен-Санса полонила, у буквальному сенсі цього слова, Ірина Кондратюк, випускниця «Галатеї», багаторічна солістка ансамблю, яка понад 10 років віддала навчанню в ансамблі, а тепер опановує вищі сходинки хореографії у Національній академії керівних кадрів культури і мистецтв й працює педагогом ПТДЮ – керівником початкової групи колективу.

     І ось вже сценою закружляли веселі метелики з однойменної композиції «Метелики» у виконанні вихованок старшої групи Софії Смирнової, Поліни Великородної, Вероніки Брузіної? та Варвари Дмитрик. Вишуканістю грацій, величністю та красою костюмів дивують глядачів «Фарфорові фігурки» у виконанні старшої групи колективу.

     А на моніторі продовжується вшанування від творчих колективів закладу.  Вихованець гуртка «МАН «Огнищани» Владислав Гавлицький читає вірша, присвяченого «Галатеї» та її керівнику, вітають колегу вихованки «Хореографічного колективу «Феєрія Денс», ансамблю естрадного вокалу  «SunRise», «Хореографічного ансамбль «Каприз», «Ансамблю народного танцю «Броварчаночка». Особливо щемливо прозвучало вітання одного з батьків,  а нині – воїна ЗСУ – Євгена Новохатського, великого патріота дорогої йому «Галатеї», в якій 12 років навчалась його донька Анастасія. Нині він захищає державу, а свого часу багато допомагав «Галатеї» у її творчому житті. Її справами він, подумки, переймається й тепер.

     Залою безкінечно ллється танцювальна музика – інколи вже знайома, інколи – нова, до щойно створених творів. Творча піднесена атмосфера занурює глядачів у світ, в якому немає незгод і конфліктів, а переважає радість життя. Й ось на сцені – один з найсвітліших хореографічних творів «Галатеї» – танець «Крилаті мрії». Його романтична музика й синхронна краса рухів балерин зачаровують і викликають спокій у глядачів.

     А наш наступний відступ присвячуємо батькам «Галатеї». Безпомильно скажемо, що вони в загальному оркестрі успіху колективу завжди грали визначальну роль – підтримували, допомагали матеріально, організаційно тощо. Величезною цією працею керували голови батьківських комітетів Алла Заворотна, Людмила Савченко, Тетяна Даневич та інші, які, часом, докладали неймовірних зусиль для забезпечення успішних виступів колективу, вирішували питання його матеріально-технічної бази, організовували поїздки по Україні та за кордон, брали на себе усі організаційні моменти, пов’язані з квитками, готелями, документами. Батьків заслужено можна назвати найнадійнішими спонсорами колективу, і за це вони заслуговують великої шани і подяки.

     Доладно саме сказати і про створення костюмів для ансамблю, які стали окремою гордістю колективу. Костюми – не просто «працюють» на образ танців, а й, дивним чином, – влучно доповнюють їхні рухи. Ескізи Наталія Олександрівна створює сама, а ось втілює її ідеї в життя – талановита кравчиня, великий майстер цієї справи, Ольга Свістула, яка вже більше 20 років шиє костюми для «Галатеї». Це – надзвичайно обдарована та творча людина. Медик за освітою, вона чудово розуміє усі тонкощі цієї справи. Як визнає Наталія Лисохмара, – з нею легко творити й працювати.

     А тим часом концерт сягнув свого апогею. На сцені – грандіозна  «Есмеральда» композитора Цезаря Пуні, яку дарує глядачам дует у складі Поліни Великородної та Софії Смирнової. І ось уже сценою володіє загадковий «Маскарад» з однойменного балету Арама Хачатуряна, в якому що виконання, що музика, що костюми викликають суцільне захоплення.

     І завершив ювілейну концертну програму колектив «Галатеї» легендарним танком «Квіти України», який, розпочавши свій творчий шлях зі сцени Палацу «Україна» у 2000 році, нині вже став його неповторною візитівкою. Тоді заслужений артист України Віктор Розумний, на той час голова Київського обласного осередку Національної хореографічної спілки України, закохався у цей номер на прослуховуванні і запропонував його головному режисеру програми Борису Шарварку. Коли той побачив номер, – відразу поставив його у фінал програми, а він так вразив присутніх ветеранів, що вони кожній виконавиці подарували по букету квітів. Сьогодні цей номер – не поступається позиціями та продовжує бути найбажанішим у будь-яких концертах!

     Коли поступово згасли софіти і на сцені запанувала тиша, зворохоблена подією, емоціями, що переповнювали натхненну душу, Наталія Олександрівна вийшла до рампи, повернулася до зали, що супроводжувала її оваціями, й зі сльозами на очах подякувала та вклонилася людям, які розділили з нею цю найвищу мить її творчого життя.

     Концерт такого масштабу – велика творча праця всього колективу на чолі з директором закладу Валентиною Павлученко, керівниками художніми Ольгою Микитюк та Тетяною Котенко. Тетяна Миколаївна поклала на успіх цього грандіозного заходу велику працю, а потім – на високому мистецькому рівні й провела його. А нам – шанувальникам славної «Галатеї» – залишається, насамкінець, лише вклонитись за її дивовижне мистецтво танцю та побажати нових творчих здобутків!